Міністерство оборони України отримало від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного звернення з проханням дозволити виїзд за кордон тим, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зокрема, студентам. Про це повідомив народний депутат від партії "Слуга народу" Юлія Гришина. Як оцінюєте цей крок? Які ще проблеми виникають із мобілізацією – як їх слід вирішити? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
ЗСУ. Фото: Getty Images
Зараз саме якість та мотивація мають бути пріоритетом для служіння зі зброєю в руках на фронті
Адвокат, правозахисник, аналітик права Українського інституту політики Ігор Печенкін наголошує, що впевнений у безумовній та беззаперечній перемозі нашої країни над підлими російськими загарбниками на полі бою – завдяки героїчним зусиллям усього українського народу. А ініціативи Головнокомандувача ЗСУ України Валерія Залужного щодо розширення категорії осіб, які можуть виїхати за кордон (у тому числі студенти), на його думку, своєчасні та корисні.
"Це має вплинути на мотивацію, якість несення військової служби та, в результаті, бойового потенціалу та досягнення перемог на фронті", – пояснює експерт.
Він наголошує, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності є конституційними обов'язками громадян України. Але заклик має здійснюватись у рамках, прописаних у відповідному законі.
"Внаслідок неспровокованої збройної агресії росіян, в Україні діє воєнний стан, який, ймовірно, найближчим часом за ініціативою військових, підтримкою президента та парламенту, буде продовжено на 90 діб – до 21 листопада 2022 року. У процесі дії воєнного стану здійснюється мобілізація, що передбачено відповідними нормативними актами. Але в процесі мобілізації часто допускаються спотворення процедури її проведення, часті випадки грубого порушення прав людини, – наголошує Ігор Печенкін. – У правозахисній практиці за захистом нерідко звертаються патріотично налаштовані громадяни України, які щиро бажають захищати Батьківщину, але не мали належного рівня військової підготовки або взагалі ніколи не мали уявлення про порядок поводження зі зброєю та несення військової служби. Однак "на швидку руку" вони були призвані, пройшли місячні збори та відправлені на передову, що дало негативні результати".
За словами правозахисника, у конкретних випадках захисту прав військовослужбовців були приклади, коли на вулицях міст тієї ж західної України, чоловікам, які проводжали близьких та не збиралися виїжджати за кордон, поліцейські вручали повістки з порушенням порядку їх видачі та переліку службових осіб, які можуть це зробити. Також відомо про формально проведені медичні комісії, після чого недостатньо мотивовані та слабо навчені українці вирушали в частини.
В результаті, продовжує Ігор Печенкін, призиваються небоєздатні кадри, які не підготовлені належним чином. Протягом кількох місяців у спартанських умовах такі люди нерідко отримують загострення хронічних хвороб та надходять у критичному стані до медустанов. Це призводить до подальшого погіршення їхнього здоров'я. Що не заважає проходженню військово-лікарської комісії, згідно з порядком, встановленим застарілими нормативно-правовими актами до ЗСУ або Національної гвардії, які є в системі органів МВС. І вже після цього відбувається звільнення з військової служби у випадках у порядку, встановленому законом. При цьому, продовжує експерт, є чіткий порядок відстрочення особам, які за медичними показниками не можуть бути призвані.
"Наведені вище, подібні і не лише заходи змушують тих, хто не бажає або не має можливості нести військову службу шукати шляхи легалізації такого статусу – або вдаватися до різноманітних фальсифікацій, що корумпує систему публічного управління, військової адміністрації та медичних установ. Одним із прикладів правильного вирішення проблеми є крок щодо студентів, які навчаються у закордонних ВНЗ. Резюмуючи, можна стверджувати, що екстрені заходи поставити під рушницю максимальну кількість працездатних, військовозобов'язаних громадян України були вірними за умови початку ворожого вторгнення. Але зараз саме якість та мотивація мають бути пріоритетом для служіння зі зброєю в руках на фронті. Там не місце людям, які через помилку медиків, які бажають вислужитися перед чиновниками, зокрема військовими, потрапили в критичні для них умови. Це лише завдає шкоди і самим мобілізованим, і тим частинам, куди вони прибувають, стаючи фактично баластом у разі потрапляння в дійсно боєздатну одиницю", – підкреслює Ігор Печенкін.
На його думку, прикладом планомірного, ретельного порядку призову та несення військової служби під час військових конфліктів можуть бути Ізраїль, Швейцарія, КНР у різні етапи та періоди свого розвитку.
"Грамотний підхід до мобілізації забезпечить взаєморозуміння між владою та громадянином, згуртує громадянське суспільство та покращить військову інфраструктуру", – констатує експерт.
Доцільно було б переглянути найближчим часом положення щодо виїзду за кордон студентів іноземних вишів
Заборона на виїзд студентів за кордон була однією з тих законодавчих перепон, які варто було вирішити, упевнена адвокат, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько.
"Особливо своєчасно це напередодні початку нового навчального року, – наголошує вона. – Адже, нарешті, з'явиться можливість відійти від архаїчної норми законодавства, яка фактично почала застосовуватися вперше з часів своєї появи у зв'язку з повномасштабним російським вторгненням – і виявилася контраверсійною та досить номінальною, яка не витримує випробування".
Так, сьогодні студенти-чоловіки призовного віку (18-60), які здобувають вищу, передвищу освіту за денною або дуальною формою навчання, не підлягають мобілізації, нагадує експерт. Те саме стосується аспірантів та докторантів. Проте положення Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" унеможливлюють виїзд таких осіб за кордон, як і Правила перетину державного кордону України, які розроблялися аж у 1995 році.
"Однак, якщо врахувати, що особи, які фактично не беруть участь в обороні країни, швидше заважають виконанню завдань військовими, зокрема, на територіях, де ведуться активні бойові дії, таке обмеження є недоцільним, – вважає Мирослава Чорноусько. – Очевидно, що воно обмежує свободу пересування відповідної категорії громадян. Більше того, таке обмеження аж ніяк не робить особу автоматично корисною для держави у воєнний час. Допомога країні з боку відповідних осіб може бути, наприклад, ефективно налагоджена з-за кордону, як і може бути відсутнім взагалі, коли вони знаходяться в межах України".
Якщо говорити про ті положення, які доцільно було б переглянути найближчим часом, то така необхідність, на думку Мирослави Чорноусько, стосується виїзду за кордон студентів іноземних вузів.
"Сьогодні їх виїзд можливий за наявності як студентського квитка/студентської візи, документів, що підтверджують навчання у такому виші (перекладних та нотаріально засвідчених в установленому порядку), документів, що підтверджують відстрочку від мобілізації, довідки ТЦК (Територіальний центр комплектування) , виданий для виїзду. Вважаю, що від останнього документа можна відмовитись як від зайвого обтяження як студентів, так і для самих ТЦК", – зазначає експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — невеселий прогноз: у США розповіли, що чекає на росіян на Херсонщині.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.