ГУР шокує: чим росія озброїла «ґєрань»

Головне управління розвідки Міністерства оборони України в межах рубрики "Засоби ураження" порталу War&Sanctions оприлюднило інформацію про нову конфігурацію безпілотного літального апарата “ґєрань-2” серії “Э”. Йдеться про модифікацію, яка одночасно оснащена переносним зенітно-ракетним комплексом і основною бойовою частиною.

Гєрань з зенітною ракетою та бойовою частиною

У розвідці зазначають, що така модернізація стала відповіддю на ефективну роботу Повітряних сил України та армійської авіації зі знищення ворожих БпЛА. Російська сторона адаптує свої безпілотні платформи для ураження повітряних цілей, поєднуючи ударні та зенітні можливості в одному апараті.

Раніше вже фіксувалося застосування “ґєрані-2” з радянською ракетою класу “повітря–повітря” Р-60. Наразі ГУР повідомляє про використання нової конфігурації з ПЗРК “Верба”. Така модифікація передбачає ручне керування безпілотником оператором у режимі реального часу. Для цього використовується оптична камера Honpho TS130C-01, розміщена у носовій частині апарата, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 китайського виробництва.

Після виявлення повітряної цілі оператор поетапно активує два сервоприводи. Перший запускає хімічну акумуляторну батарею та систему охолодження головки самонаведення ракети із застосуванням азотного балона. Другий сервопривід після досягнення необхідної температури відкриває захисну кришку пускового механізму. Спусковий гачок ракети зафіксований у постійно натисненому положенні, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення.

Ключовою відмінністю цієї версії від попередніх є наявність на самому безпілотнику повноцінної основної бойової частини. На зразку, який досліджували фахівці ГУР, встановлена термобарична бойова частина ТББЧ-50М. Це означає, що після відстрілу зенітної ракети безпілотник зберігає здатність виконувати ударне завдання по наземній цілі, зокрема з ручним наведенням оператором.

Набір бортових систем залишається типовим для таких апаратів і включає польотний контролер, інерціальну навігаційну систему, 12-канальну систему “комєта”, трекер на базі мікрокомп’ютера Raspberry та 3G/4G-модеми. Водночас у навігаційній системі вперше зафіксовано використання нового шестиосьового інерціального модуля SCH1633-D0I виробництва Murata, який був представлений наприкінці 2024 року як компонент для цивільних автомобільних систем автономного водіння.

За даними ГУР, електронна компонентна база безпілотника включає деталі з США, Китаю, Швейцарії, Тайваню, Японії, Німеччини та Великої Британії. Розкриття цих даних спрямоване на виявлення технологічних ланцюгів російської військової агресії та посилення міжнародного санкційного тиску.