Герої «СВО» масово вбивають жінок

У Росії зафіксували різке зростання тяжких злочинів, скоєних військовими, які повернулися з війни проти України. За підрахунками журналістів Агентство, з початку 2025 року від рук таких осіб загинули щонайменше 11 жінок. Ще кілька смертей жінок і дитини зафіксовані у прифронтових та окупованих районах.

Насильство солдат рф в цивільному житті

Останній резонансний випадок стався в Іркутську. Учасник війни систематично знущався з дружини, через що вона була змушена звернутися по допомогу до благодійного фонду. Після цього чоловік захопив у заручники іншу підопічну фонду та задушив її. За даними правозахисників, це вже друге вбивство жінки військовим у Росії з початку 2026 року.

Ще один злочин стався 4 січня в окупованому Криму. Контрактник Дмитро Попов убив 17-річну студентку, з якою познайомився в інтернеті. Після сварки він задушив дівчину та намагався спалити тіло.

У різних регіонах РФ зафіксовано й інші подібні злочини. У Бурятії військовий Станіслав Гармаєв жорстоко вбив дружину, завдавши їй численних ударів розбитою пляшкою. У Челябінську колишній зек, який пішов на війну, убив власну дружину. У Башкортостані 20-річний учасник бойових дій зарізав своїх бабусю і дідуся.

Також відомі випадки вбивств партнерок, скоєних екснайманцями ПВК "Вагнер" і "Редут", а також злочини із застосуванням ножів, підпалів і тортур. У багатьох випадках нападники раніше вже мали судимості за насильницькі злочини, але були звільнені або помилувані для участі у війні.

Окремі трагедії сталися безпосередньо в зоні бойових дій та на окупованих територіях. Йдеться про вбивство жінки в Курській області під час спроби зґвалтування, зґвалтування й убивство 9-річної дівчинки поблизу Донецька, а також убивство 92-річної пенсіонерки в окупованій Кремінній.

Правозахисники та експерти зазначають, що масове повернення людей із бойовим досвідом, психологічними травмами та відчуттям безкарності створює серйозну загрозу для цивільного населення Росії. Водночас офіційна статистика таких злочинів часто замовчується або не акцентує увагу на військовому статусі нападників.