Головна Новини Суспільство Війна з Росією Друге пришестя Лапіна: до чого може призвести протистояння між російськими воєначальниками
commentss НОВИНИ Всі новини

Друге пришестя Лапіна: до чого може призвести протистояння між російськими воєначальниками

Генерала Лапіна переміщують до штабу, щоб він став координатором необхідних дій від Генштабу

10 січня 2023, 18:34 comments3002
Поділіться публікацією:

Генерал-полковника Олександра Лапіна призначено начальником Головного штабу Сухопутних військ ЗС РФ, повідомляє російське видання РБК з посиланням на свої джерела в Міноборони. Раніше діяльність Лапіна на посаді командувача угрупуванням "Центр" жорстко критикували голова Чечні — Кадиров та керівник ПВК "Вагнер" Пригожин. Про що говорять такі перестановки всередині армії країни-агресора? До чого можуть призвести протистояння між російськими "воєначальниками"? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Друге пришестя Лапіна: до чого може призвести протистояння між російськими воєначальниками

Генерал Лапін. Фото: з відкритих джерел

У Кремлі почали повертатися до тих командувачів, які мали бойовий досвід і Лапін, який раніше потрапив до опали, був реабілітований

Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж пояснює:

"Нове призначення Лапіна вказує на те, що йде внутрішня боротьба між російськими військовослужбовцями – з одного боку, та "пригожинцями" та "кадировцями" – з іншого. Причому боротьба з прицілом як на військові пріоритети, так і на політичну владу. На даний момент – спроба отримати більше впливу на Путіна, доки він має потенціал та можливості вирішувати кадрові завдання".

Боротьба, зазначає Микола Маломуж, триває зі змінним успіхом. Коли Лапін програвав, зокрема стратегічно на Харківському напрямі, Кремлю важливо було знайти винного у цьому. Відвести вогонь від себе. І тут підключилися Пригожин та Кадиров, які претендували на близькість до Путіна, хотіли збільшити свій вплив.

"Вони переконали його у тому, що програш на Харківщині та частині Донбасу та Херсонщини – це прорахунок військового командування. Саме – Лапіна. І його фактично зробили "цапом-відбувайлом". На цьому тлі піднімалися Пригожин і Кадиров, які запевнили Путіна минулої осені, що вирішать завдання, яке не вирішили Лапін та компанія. Що зуміють виконати путінську програму мінімум – захопити Донецьку та Луганську область у їхніх адмінкордонах. Якщо не повністю до нового 2023 року, то хоч би частково. Авдіївку, Бахмут, Соледар, Слов'янськ, Краматорськ. Але це завдання не вирішується насамперед завдяки мужності українських військових", – наголошує екс-глава Зовнішньої розвідки.

У свою чергу, продовжує він, російські військові певною мірою радіють поразкам "приватників". А верхівка Міноборони та Генштабу почала потужно протидіяти особисто Пригожину та Кадирову. Враховуючи, що армія, незважаючи на значне ослаблення через війну проти України, залишається в РФ найпотужнішим лобі, поряд із ФСБ, її керівництву вдалося потягнути ковдру на себе.

"Путін і не міг інакше, – упевнений генерал. – Саме на ФСБ та армію він спирається у внутрішніх репресіях, вибудовуванням усієї вертикалі влади у силовому форматі. І на зовнішніх напрямках, де веде агресивну політику. Зараз щодо України, раніше щодо тих самих арабських, африканських країн, Грузії, Молдови тощо. Міністр оборони Шойгу, голова Генштабу Герасимов, які підірвали свій авторитет провалами в Україні, почали просувати схему необхідності нової концепції ведення війни. Мовляв, "спецоперація" вже не працює, бо армія не могла показати себе повною мірою".

У результаті, нагадує Микола Маломуж, відбулася нова військова колегія, було дано нові оцінки війни проти України (яку поки що продовжують називати "військовою спецоперацією"), напрацьовано нові плани найближчого, середнього, а також стратегічного – далекого – рівня. Йдеться, наголошує експерт, про формування нових армій, чого раніше не звучало, дивізій (а не бригад), корпусів. Наголошувалося, що збройні сили мають бути у пріоритеті, домінувати у всіх питаннях. У тому числі у плані захоплення не лише Донбасу, а й підкорення України загалом.

"На цьому фоні Пригожин та Кадиров стали програвати. Тому що не виконали обіцянку Путіну показати перемоги на Донеччині. Наразі "вагнерівці" намагаються "реабілітуватися", захопивши хоча б Соледар. А потім, мовляв, із тилу підемо на Бахмут. Але відомо, що Пригожин вже не у тому фаворі, у якому був кілька місяців тому. Стратегічно опора вже – на армію загалом. Саме тому почали повертатися до командувачів, які мали бойовий досвід. І Лапін, який раніше потрапив до опали, був реабілітований, – пояснює Микола Маломуж. – У Міноборони РФ провели глибоке розслідування, з'ясували, що на ту ж саму Харківщину не було вчасно підтягнуто резерви, не створено умов для оборони. І що Лапіну, який орієнтувався на дані розвідки (а та давала зрозуміти, що ЗСУ давитимуть на Херсонському напрямку), у результаті виявилося нічим захищатися від стрімкого наступу українських воїнів. І тут прорахунок не Лапіна особисто, а всього Генштабу, Міноборони. Відповідно, зробивши його тимчасово винним, відвівши критику від Путіна, Лапіна повертають до ладу. У тому числі тому, що в російській армії відчувається гострий дефіцит кадрів. Особливо вищої ланки, які вміють стратегічно мислити, планувати дії військ, підбирати кадри лише на рівні бригади, батальйону, координувати всі сектора".

Такі кадри, особливо штабного рівня, потрібні, наголошує генерал. І Лапіна переміщують до штабу, щоб він став координатором необхідних дій від Генштабу. Формував резерви, нові частини, спільно з Суровікіним та іншими командувачами окупаційної армії, планував наступальні та оборонні операції. Такий собі функціонер військового типу, який претендує нові методи ведення війни, з урахуванням наявного досвіду.

"Думаю, саме це намагалися донести до Путіна. Що генерал типу Лапіна має бойовий досвід. Що на помилках навчаються. І що краще повертати в дію таких, ніж тих, хто "не нюхав пороху". Паралельно відбуваються інші важливі процеси. Збройні сили агресора, включаючи "найманців", які входять туди, намагаються якимось способом освоювати нову систему управління військами. Те, що раніше почали робити ми – моделі координації, електронної системи управління ракетними, авіаційними, сухопутними та іншими військами. Мова про цільну модель управління військами – у плані як оборони, так і наступальних операцій, проведення розвідки. Але країна-агресор у цьому плані серйозно технологічно відстає, армія там закостеніла, та ще й переживаючи, як я вказав вище, внутрішні чвари. Плюс – росіяни не мають можливості заповнити прогалини в інноваційних системах, адже їх відрізали від нових технологій. У таких умовах для стикування різних родів та видів військ, для їхнього переведення на нові види комунікації, координації, потрібні роки. А в нашому випадку йдеться, схоже, про місяці", – зазначає Микола Маломуж.

Тому, констатує він, хоч у РФ і заявили концептуально про оновлення армії, зробити цього в найближчому майбутньому не вийде. Але Путіну намалювали райдужну перспективу. У яку логічно вплівся Лапін — нехай битий, але маючий досвід генерал.

"Тим часом, наприкінці зими-навесні плануються наступальні операції ЗСУ. І жодні лапіни, жодні нові приховані та явні мобілізації тут агресору не допоможуть", – упевнений екс-глава Зовнішньої розвідки України.

Конфлікту серед російських офіцерів очікувати не варто

На думку народного депутата Верховної Ради VIII та IX скликань Олексія Гончаренка, призначення Лапіна на посаду, яка ні за що не відповідає – характерний крок для феодального ладу, який панує в Росії. Крок показовий, не більше.

"У жовтні минулого року Лапін був викинутий під схвальний регіт голови Чечні Рамзана Кадирова та Євгена Пригожина. Це два путінські лякали, якими він лякає всіх навколо. Але чому ж Лапіна виставили на публіку саме зараз? Бо жодного зв'язку із практичним застосуванням кадрів тут немає, – пояснює нардеп. – Якби восени Лапіна знімали за його провал на Харківщині, де ЗСУ однією операцією деокупували величезні території – зараз генерала б не відновлювали. Не можна давати посаду тому, кого ти звільнив за грубу помилку. Ось тому це показуха. Що можна сказати тепер, коли цей генерал-невдаха повернувся? Лише те, що Кадиров і Пригожин точно нічого не диктують Путіну, вони лише тимчасова масовка на сцені. І зараз це бачать усі".

Олексій Гончаренко також зауважує, що Міноборони РФ, верхівка армії агресора – це досить закрита система, куди потрапляли обрані. І Лапін – один із таких. Хоч і невдаха, але він "своя" людина.

"До цієї закритої системи не можна потрапити новій крові, навіть коли топових генералів звільняють за провали історичних масштабів. А тому ця система приречена, – упевнений експерт. – Але чому лапінське повернення відбувається саме зараз? Відповідь: бо Путін так може. Його система вже давно позбавлена логіки та відчуття моменту, тому краще не шукати в ній якоїсь оперативності. Повернення Лапіна не шкодить Путіну, але й не приносить користі. Очевидно, це призначення – суто показове і не мало б привернути занадто великої уваги. Лояльного генерала повернули на хоча б формальну посаду, повторивши трюк з екс-президентом Дмитром Медведєвим, який зараз є заступником голови Ради безпеки. Але що фактично може останній, окрім смішити людей своїми записами у телеграмі? У тому й річ, що посада – більш показова, ніж практична".

Конфлікт серед російських офіцерів можна не очікувати, вважає Олексій Гончанеренко. Вони, нагадує він, безболісно пережили відставку Лапіна і так само аморфно сприйняли його повернення.

"Ця армійська система вже мертва, – наголошує експерт. – Єдине, що змусить її коліщатка рухатися – загроза всій системі. Загалом, перестановки від Путіна нагадують закон арифметики: від перестановки місць доданків – сума не змінюється. Як не змінюй генералів – краще ця прогнила система Росії не запрацює".

Російські армійці та найманці ставлять один одному палиці в колеса, ускладнюючи і без того найскладніші завдання

Політолог Дмитро Воронков вважає, що кадрові рокіровки, перестановки всередині російської армії свідчать про дефіцит талановитих і ефективних воєначальників у РФ.

"Кремль пробує на удачу. А раптом? Сподіваючись, що хоч хтось покаже ефективність. Як то кажуть — "вистрілить". Але поки, незважаючи на численні перестановки, домогтися хоч якихось прийнятних для путінського режиму результатів в Україні — не виходить", – зазначає політолог.

Натомість, наголошує він, наростає конкуренція, конфлікти між представниками збройних сил РФ та формуваннями типу ПВК "Вагнера" (Пригожин) та особистою армією Кадирова — "кадировцями". Як наслідок – дестабілізація, роз'єднаність у стані різношерстої окупаційної армії. Що нам, безперечно, на руку.

"Армійці та найманці ставлять один одному палиці у колеса, ускладнюючи і без того найскладніші завдання. Тоді як для результативних дій армія має працювати злагоджено як єдиний механізм, маючи найпотужнішу підтримку народу. Чого у РФ не спостерігається, – констатує Дмитро Воронков. – На мою думку, орки тим самим підривають довіру до командирів, зокрема з боку особового складу. Як наслідок – деморалізація і без того не вмотивованої орди".

Читайте також на порталі "Коментарі" — ситуація на військовому та дипломатичному фронті спалахує – прогноз на січень-лютий.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини