Чому виникають помилки при ідентифікації загиблих: що не так з ДНК військових

В Україні процес ідентифікації загиблих під час війни залишається одним із найскладніших і найвідповідальніших напрямів роботи держави. Про це розповів заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко в ефірі телемарафону "Єдині новини".

Ідентифікація загиблих через ДНК

За його словами, ідентифікація — це не лише технічна процедура, а передусім відповідальність перед родинами загиблих. У багатьох випадках встановлення особи потребує тривалого часу, особливо коли тіла мають значні ушкодження або представлені у вигляді фрагментів.

Тимченко окремо прокоментував випадки помилкової ідентифікації, які іноді виникають. Він наголосив, що йдеться не про недбалість чи людський фактор, а про вкрай рідкісні збіги ДНК, які можуть призводити до неправильних висновків.

Водночас в Україні суттєво розширили можливості для проведення експертиз. Якщо раніше працювали лише три лабораторії, то зараз їх уже 24. Кількість експертів також зросла більш ніж утричі.

Окрім ДНК-аналізу, фахівці використовують додаткові методи ідентифікації. Серед них — дактилоскопія, аналіз стоматологічних даних, а також сучасні цифрові інструменти, зокрема пошук за татуюваннями.

Найбільші труднощі, за словами представника МВС, виникають під час роботи з тілами, які повертаються з території Росії. Через складний стан решток, а також випадки їх змішування процес ідентифікації ускладнюється і потребує значно більше часу та ресурсів.

У МВС підкреслюють, що постійно впроваджують міжнародні стандарти у цій сфері, щоб зробити процедури максимально точними, швидкими та прозорими для родин загиблих.