Чому нам все ще не вистачає озброєнь для перелому у війні – як змінити ситуацію

Україні потрібно запускати у виробництво те, що актуальне тут і зараз, а краще – знадобиться і завтра

У вечірньому зверненні 25 вересня президент України Володимир Зеленський потішився тим, що перші американські танки "Абрамс" вже в Україні. Він також заявив, що продовжується робота над отриманням іншого необхідного нам озброєння, включаючи літаки F16, далекобійну зброю, ППО. Плюс – робиться ставка на виготовлення передових зразків зброї самою Україною. Тим часом з'явилася інформація, що Україна для продовження військової допомоги з боку США має провести відповідні реформи, у тому числі в антикорупційній сфері, наглядових радах, судовій структурі, Міноборони, силових відомствах. Почала пробуксовувати військова допомога з боку Німеччини. Вона знаходить нові та нові причини, щоб не передавати Україні далекобійні ракети Taurus. А глава МЗС ФРН Анналена Бербок в інтерв'ю телеканалу CNN зізналася, що деякі озброєння, які передаються Німеччиною Україні – не працюють. Викликала скандал також заява Польщі про те, що вона перестане відправляти Україні озброєння. Щоправда, президент Дуда уточнив, що "коли старе обладнання буде замінено на сучасне, я не бачу проблеми, щоб це старе обладнання відправити українцям". Про що говорять усі ці повідомлення та заяви? Що так і не так із постачанням озброєнь в Україну? Як покращити ситуацію? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Дрони, системи ППО-ПРО, ракети, все інше нам потрібне тут і зараз

Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній упевнений, що Україні слід максимально активно запускати свою військову промисловість.

"Ми маємо розуміти, що зараз завершення війни вигідне лише одній країні – Україні. Решту це особливо не напружує. Це ж не їхні люди гинуть! І вони збагрюють нам старезну зі своїх складів, отримуючи можливість придбати щось більш сучасне, на що раніше або не було дозволу партнерів, або ж не було коштів".

Збої в постачанні озброєнь, зриви часу постачання були, є і будуть, акцентує експерт. У тому числі тому, що промисловість партнерів не може так швидко реагувати на зміну ситуації на полі бою. Або не надто хоче.

"Поява нових танків, безпілотників, систем РЕБ (радіоелектронної боротьби) змінює картину війни. І "Хаймерси", які були надефективними минулого року, вже не здатні демонструвати такий приголомшливий успіх у 2023-му. Тобто ми маємо реагувати швидше. Запускати у виробництво те, що є актуальним тут і зараз, а краще – знадобиться і завтра", – пояснює Тарас Загородній.

Західні фірми, наголошує він, так не працюють. Їм важливо отримати замовлення, поміркувати з нього, вибрати пріоритети, дочекатися фінансування від уряду. Лише потім щось починає крутитися. А у нас просто нема стільки часу!

"Ми воюємо в нон-стоп режимі. І дрони, системи ППО-ПРО, ракети, все інше нам потрібне тут і зараз. А, краще, ще вчора. Ми в цьому зацікавлені, як ніхто. І саме ми повинні тут вкалувати як ніхто. Адже це наша війна, наш біль. А партнери мають свої економічні, політичні, дипломатичні нюанси. У деяких навіть якась образа на Україну. Чому, мовляв, ви не здалися одразу? Чому ще воюєте? Нам без вас було б легше… З огляду на все вищесказане питання військової підтримки України вплітається в масу місцевих нюансів, у ту ж передвиборчу боротьбу в Польщі, в США. А нам своє робити. Усі наявні ресурси ми повинні спрямовувати на армію, виробництво нових озброєнь і боєприпасів. Причому із прицілом на випередження ворога хоча б технічно (масово нам їх не перебити). Розуміючи, що росіяни не стоять на місці. Вони вдосконалюються. Розгортають своє військове виробництво", – наголошує експерт.

Тарас Загородній не сумнівається – якщо ми не пришвидшимо свої відповідні процеси, нам буде дуже важко. Ще й тому, що західну техніку партнери забороняють застосовувати на території РФ.

"А без перенесення війни на територію країни-агресора все затягнеться надовго, з непередбачуваним результатом. Адже Росія об'єктивно сильніша і ресурсніша", – констатує експерт.

Захід натякає на реалізацію програми реформ в Україні

Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов поділився таким коментарем:

"Зміна номенклатури озброєнь може бути пов'язана із зміною стратегії партнерів для перемоги у війні. Все частіше в коментарях партнерів та публікаціях мейнстрімних ЗМІ звучить теза про перехід до війни на виснаження. Це передбачає зменшення масштабу та кількості наземних наступальних операцій, зведення оборонних рубежів на менш пріоритетних ділянках фронту".

Водночас, продовжує експерт, тиск на окупаційний контингент може посилюватися за рахунок високоточних ударів по пунктах управління, складах та лініях комунікації. У зв'язку з цим, пояснює він, нові наступальні озброєння можуть постачатись у менших обсягах, ніж коли велася підготовка до літньої наступальної операції. Акцент зараз може бути зроблений на ракетах далекого радіусу дії, бойовій авіації та ударних дронах.

"Ще один сигнал від Заходу – готовність розпочинати реалізацію програми реформ в Україні без прив'язки до закінчення бойових дій. Список кадрових та інституційних рішень – це імовірно лише початок діалогу щодо розробки комплексного плану реформ. Остаточний варіант має містити і економічні драйвери, і джерела фінансування", – припускає Ігор Попов.

Він акцентує, що один із пріоритетних напрямків для західної допомоги – захист від російських ударів по енергетичній інфраструктурі та готовність до відновлення об'єктів, що руйнуються.

"Безпосередньо військова допомога надходитиме в обсягах, достатніх для оборони та точкових ударів по військових об'єктах на окупованих територіях, але її може не вистачати для продовження великого наступу цього року, – вважає експерт. – До весни наступного року ситуація може стати більш сприятливою для наземних операцій, але з іншого боку 2024 рік – рік виборів у США та Євросоюзі, і цей фактор впливатиме на поведінку політиків, у тому числі на рішення щодо надання військової допомоги".

Читайте також на порталі "Коментарі" - до якого повороту війни потрібно готуватися – на що робитимуть акцент Україна та РФ.