Головна Новини Суспільство Війна з Росією Чи може Туреччина після нової анексії відвернутися від РФ: про що говорять кроки Анкари у бік Києва
commentss НОВИНИ Всі новини

Чи може Туреччина після нової анексії відвернутися від РФ: про що говорять кроки Анкари у бік Києва

Туреччина намагатиметься утримати за собою роль ключового посередника у війні між Україною та Росією

3 жовтня 2022, 12:22 comments2381
Поділіться публікацією:

У вечірньому зверненні 2 жовтня президент Володимир Зеленський розповів про візит голови свого Офісу – Андрія Єрмака – на завод турецької компанії "Baykar", яка виробляє Байратари. У Туреччині відбувся спуск на воду корвету класу Ada "Гетьман Іван Мазепа" ВМС України, відбулися зустрічі Єрмака з радниками президентів Туреччини та США. Які висновки можна зробити з того, що відбувається? Чи слід вважати, що Туреччина охолоне до Росії після того, як та пішла на відкриту анексію українських територій та новий виток конфлікту? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Чи може Туреччина після нової анексії відвернутися від РФ: про що говорять кроки Анкари у бік Києва

Реджеп Таїп Ердоган. Фото: з відкритих джерел

Риторика – це одне, але, куди важливіші реальні справи – це постачання нам безпілотників, бронемашин, будівництво корвету для військово-морських сил України

Старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини кандидат політичних наук Євгенія Габер розмірковує так:

"Візит до Туреччини і глави ОП, і першої леді України показує, що українсько-турецькі відносини розвиваються в тому руслі, що й до широкомасштабного російського вторгнення. Те, що планується, незважаючи на війну, будівництво на території України тренінгового центру для операторів безпілотників та заводу з виробництва "Байракторів", спущений на воду корвет, який будували на турецьких верфях, низка інших аспектів – це значною мірою продовження проектів, які існували до відкритої російської агресії. Тож я не пов'язувала б це з реакцією на спробу анексії нових українських територій або тим, що відбувається на полі бою".

З іншого боку, зазначає експерт, безумовно, російська агресія проти України робить усі ці проекти політично чутливішими.

"Вони, зрозуміло, не викликають особливої радості у Москві. Але це не зупиняє Туреччину від цих проектів. У кожному їх, зрозуміло, є економічна складова, фінансова зацікавленість. Але водночас це політично важливий знак підтримки України, нашої територіальної цілісності, яка є вкрай важливою і для самої Туреччини. Тому що цілісна та досить сильна Україна – це стримуючий фактор проти Росії", – пояснює Євгенія Габер.

Вона наголошує, що турецька риторика може розвиватися в одному напрямку (бо спрямована насамперед на внутрішнього споживача – це і заклики до миру між Україною та Росією, і спроби посадити за стіл переговорів Зеленського та Путіна). Але значно важливіше, наголошує експерт, дії – це постачання нам безпілотників, бронемашин, будівництво корвету для військово-морських сил України. І все це триває, незалежно від завивання російських пропагандистів та політиків.

"Ще один важливий момент – гуманітарні ініціативи Туреччини. Була зустріч перших леді двох країн з евакуації до Туреччини, переселення туди притулків для дітей-сиріт. Ще в перші тижні війни вдалося перевезти частину українських дітей із тимчасово окупованих територій до Туреччини. Нині йдеться про притулки півдня України, – розповідає Євгенія Габер. – Також важлива зустріч Єрмака з радником із нацбезпеки президента США Джейком Салліваном та головним зовнішньополітичним радником турецького лідера — Ібрагімом Калином. Обговорювалися механізми забезпечення гарантій безпеки для України, можливі нові етапи обміну військовополоненими з РФ. Тут Туреччина значно допомагає нам".

Військові успіхи України сьогодні вносять позитивні зміни в українсько-турецькому ситуативному партнерстві

Директор Київського інституту мирних досліджень, професор, політексперт Андрій Мішин зазначає, що поки що Туреччина – більш символічний військово-політичний союзник України. Але при цьому ключовий посередник, що надзвичайно важливо для виючої держави, а також найважливіший логістичний хаб у Чорноморському басейні.

"Після 2014 року україно-турецькі відносини розвиваються максимально динамічно, і що головне Туреччина сьогодні є ключовим партнером у сфері ВПК, – підкреслює експерт. – Однак слід визнати, що стратегічно зараз Туреччина все ще розглядає Україну як символічного союзника, геополітичний простір для стримування російської експансії на території "Великого Турану" як турецької національної ідеї. При цьому цінність Кремля для Туреччини в енергетиці та безпеці все ще є великою".

Проте, констатує Андрій Мішин, як говорить прислів'я – у світі, перш за все, люблять і поважають прояв сили, слабкості ж не прощають ні ворогам, ні друзям. Тому військові успіхи України сьогодні вносять позитивні зміни в українсько-турецькому ситуативному партнерстві.

Геополітично Туреччина витісняє росіян із раніше "їхніх" регіонів, допомагає Україні та ще й заробляє на РФ

За словами експерта-міжнародника Антона Кучухідзе, президент України, розповідаючи про візит першої леді та голови ОПУ до Туреччини, зробив важливий наголос. А саме – що, незважаючи на війну, на всі проблеми, з якими сьогодні стикається наша країна, всі проекти, які були раніше узгоджені Україною та Турецькою Республікою у сфері військово-технічного співробітництва, реалізовуватимуться.

"Це черговий доказ того, що у цій війні у військово-політичному сенсі Туреччина – на боці України. І офіційна Анкара постійно наголошує, що підтримує суверенітет та територіальну цілісність нашої країни, – зазначає Антон Кучухідзе. – Туреччина докладає максимум зусиль з різних напрямків. Те саме посередництво при обміні полоненими, за зерновою угодою. Ті самі поставки "Байракторів". Щодо відносин з РФ, то мені як експерту з міжнародних відносин абсолютно зрозуміло – Туреччина та Росія в Чорноморському регіоні є навіть не просто конкурентами, а противниками. І це протиборство лише загострилося після незаконної анексії Криму 2014-го рашистським агресором".

Але це не означає, продовжує експерт, що Туреччина не може викачувати з РФ гроші та за пільговими цінами купувати енергоресурси.

"Своє справжнє ставлення до глави рашистів президент Ердоган неодноразово демонстрував – починаючи протокольним рівнем та закінчуючи великою підтримкою України. Наприкінці 2021 року рашисти ставили ультиматум США, щоб кордони НАТО повернули до рівня 1997 року. Та сама Туреччина, незважаючи на особливу думку, підтримала розширення Альянсу за рахунок вступу туди Швеції та Фінляндії. І незабаром НАТО виявиться впритул до кордонів Росії. Це абсолютно не дружній жест Анкари", – пояснює Антон Кучухідзе.

За його словами, ніколи турецько-російські відносини не мали рівень стратегічного партнерства, лише ситуативних спілок і домовленостей (як у тій же Сирії).

"Фактично турецький прапор розвивається на Південному Кавказі (з погляду впливу Туреччини на цей регіон), де ще нещодавно була зона впливу РФ. Те саме відбувається зараз у Середній Азії. Посилення впливу Туреччини та ослаблення Росії, – наголошує експерт. – А коли Мінфін США посилив вимоги до будь-яких світових банків щодо обслуговування російських рахунків та карт, турецькі банки відмовилися обслуговувати рашистську карту "Мир". І так далі… Геополітично Туреччина витісняє росіян із раніше "їхніх" регіонів, допомагає Україні та ще й заробляє на РФ. Тож – честь та хвала турецької дипломатії. Нехай і надалі мають росіян – де хочуть і як хочуть. Нехай турецький бізнес заходить до РФ, скуповує там все дешево — і встановлює свої правила гри. За якими країні-агресорові точно доведеться грати після неминучої поразки в Україні".

Читайте також на порталі "Коментарі" — ексклюзивно для нашого видання експерти поділилися прогнозами наступного тижня: чого і чому очікувати Україні в політичному, економічному, дипломатичному ракурсі.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини