Битва за Бахмут: чи помилилась Україна, коли вирішила захищати місто

Чи міг захист Бахмута стати одним з головних факторів, що український літній контрнаступ не дав більших результатів, ніж очікувалось. Портал "Коментарі" зібрав думки впливових військових експертів щодо захисту Бахмута весною та наслідків такого рішення для подальших військових дій.

Український військовий. Фото з відкритих джерел

На початку березня вагнерівці захопили більшу частину Бахмута. Перед українським керівництвом постала проблема прийняти рішення — залишити місто чи продовжувати за нього боротьбу. Зеленський прийняв рішення не покидати Бахмут і ЗСУ щонайменше три місця перебували у важких боях, поки ПВК "Вагнер" залишив місто в кінці травня.

Один з найвпливовіших військових аналітиків та співробітник Центру військово-морського аналізу Майкл Кофман на початку серпня у подкасті War on the Rocks оцінює таке рішення, як помилку. За його словами Україна захищаючи Бахмут підірвала підготовку до контрнаступу, що стало причиною повільного контрнаступу влітку.

Кофман наводить кілька аргументів на свій захист. Аналітик погоджується, що під час боїв за Бахмут російських солдатів гинуло у кілька разів більше ніж українців, однак, за його словами потрібно дивитись на якість втрат. Серед вагнерівців було багато колишніх в’язнів без військових навичок, яких російське керівництво відправляло проти українців як гарматне м’ясо, тоді як ЗСУ втрачали вмілих та досвідчених бійців. Кофман стверджує, що це для України поганий розмін.

Другий аргумент Майкла Кофмана полягає у тому, що захист Бахмута був безглуздим, адже у Росії не було сил продовжувати наступ далі у цьому напрямку, як вважали інші аналітики.

Третім аргументом аналітик називає те, що на захист Бахмута було направлено кілька найкращих підрозділів української армії, тоді як нові та недосвідчені групи бійців були відправлені для навчань на західній техніці. Таким чином Кофман пояснює, що брак досвіду серед військових ЗСУ став ще однією причиною повільного літнього наступу. За його словами потрібно було відправити на навчання досвідчених солдатів, які показали б кращий результат.

Попри висновки Майкла Кофмана інший військовий аналітик з Королівського оборонного коледжу Данії Андерс Нільсен не погоджується з аргументами колеги.

За словами Нільсена більшість своїх бійців ПВК "Вагнер" завербував за шестимісячним контрактом у кінці минулого літа. Тому станом на лютий-березень основна частина з них була помилувана та повернулась у Росію. Таким чином вагнерівці перестали використовувати живий щит з недосвідчених найманців у березні, а натомість втрачали якісних солдатів.

Також Нільсен нагадує, що у той час Росія проводила великий зимовий наступ і намагалась просунутись у всіх напрямках вглиб України. Тому, якби українські солдати вийшли з Бахмута, то багато військових ресурсів, які армія РФ спрямувала на Бахмут використала б на іншому напрямку.

Крім того, аналітик вказує на успіхи, які досягла Україна воюючи з вагнерівцями.

Якби Україна дала перемогти вагнерівцям у Бахмуті, то Путін дав би більше ресурсів Пригожину для подальших атак, зокрема це стосується більшої кількості в’язнів, які ставали б додатковим живим щитом для російських досвідчених солдатів у подальшому наступі.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що військовий аналітик пояснив, як Росія потрапила у пастку України після закінчення Чорноморської зернової ініціативи.

Також "Коментарі" писали про аналіз того, чи здатна Росія здійснити повну блокаду України на Чорному морі.