Головна Новини Суспільство Війна з Росією Білорусь та РФ продовжили навчання поблизу українського кордону: про що це говорить – до чого може призвести
commentss НОВИНИ Всі новини

Білорусь та РФ продовжили навчання поблизу українського кордону: про що це говорить – до чого може призвести

З порядку денного РФ не прибрала завдання обрізати нас від логістичної ланки забезпечення зброї, яка надходить від наших західних партнерів

19 листопада 2022, 13:37 comments3296
Поділіться публікацією:

Збройні сили Республіки Білорусь (РБ) та Російської Федерації проводитимуть навчання на білоруських військових полігонах щонайменше до 28 листопада. Про це повідомляє Telegram-канал "Беларуский Гаюн", відзначаючи, що загальна кількість продовжень військових навчань з 29 квітня 2022 року становить 30 тижнів. Чи може це нескінченне продовження навчань рано чи пізно вилитися у чергове вторгнення в Україну з боку РБ? Яким є найбільш реальний сценарій розвитку подій у Білорусі в ракурсі продовження війни РФ проти України? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Білорусь та РФ продовжили навчання поблизу українського кордону: про що це говорить – до чого може призвести

Військові навчання РФ та Білорусі. Фото: з відкритих джерел

У рамках "навчань" відбувається розгортання угруповання збройних сил РФ і РБ

Політичний експерт Олександр Антонюк зробив два важливі акценти, щоб наша аудиторія правильно трактувала події.

1. Вторгнення з боку Білорусі відбулося, починаючи з 24 лютого. І продовжується досі – обстрілами з боку РБ українських міст, запровадженням розвідки наших позицій.

2. Білорусь є невід'ємною частиною широкомасштабної війни та нашим північним фронтом.

За словами експерта, на початку широкомасштабної фази вторгнення основними цілями цього фронту були:

1. Відповідь за північну сторону наших кордонів щодо фактичного оточення України по всіх загальних кордонах з РФ, РБ та акваторії моря.

2. Повітряний контроль та обстріл центру та заходу України.

3. Вторгнення до Чернігівської та Київської областей та оперативне оточення Києва для його взяття та приведення до влади окупаційної влади.

"Виконати у певні терміни (ми все ж таки пам'ятаємо про "візьмемо Київ за три дні") оперативне завдання російським військам не вдалося, – зазначає Олександр Антонюк. – Практично всі десантно-штурмові операції та задуми було провалено ще на момент спроби захоплення військових аеродромів у Гостомелі та Василькові. До того ж, утримувати особовий склад окупантам у зоні відчуження було складно, тим більше, що територіальна оборона (ТРО) та ЗСУ чинили серйозний тиск і методично знищували супротивника. У результаті російські військові змушені були тікати з цієї лінії. Більшість із них одразу ж передислокували на інші напрямки, де основна їх частина була знищена ЗСУ".

Сьогодні, продовжує експерт, білоруська лінія фронту, окрім атак з повітря, використовується Кремлем як стримуючий та відтягуючий фактор наших сил, які ми могли б залучити на східному чи південному напрямках.

"Водночас фактичний розгром, який відчуває на собі російська армія, змусив Кремль остаточно перейти до тероризму та змінити деякі пріоритети, – пояснює Олександр Антонюк. – Саме про це – пошкодження чи захоплення цивільної критичної інфраструктури, включаючи Рівненську та Хмельницьку АЕС. Не взявши їх під контроль досягти 100% блекауту України росіяни не зможуть. Також не слід забувати, що серед стратегічних завдань у військових операціях завжди було – ускладнити, а ще краще унеможливити логістику військово-матеріального забезпечення, як і забезпечення цивільного населення, економічну активність тощо. У даному випадку з порядку денного РФ не прибрала завдання обрізати нас від логістичної ланки забезпечення зброї, що надходить від наших західних партнерів".

Експерт зазначає, що, починаючи з весни та осені, особового складу окупаційної армії в РБ було недостатньо для здійснення будь-якого ефектного (не плутати з ефективним) вторгнення, не кажучи вже про утримання захоплених територій та об'єктів.

"Однак з початку оголошення Путіним часткової (а за фактом – тотальної) мобілізації Росія почала перекидати особовий склад до Білорусі. За нашими оцінками, у рамках "навчань" відбувається розгортання угруповання збройних сил РФ і РБ. Тож чергова спроба провести вторгнення сухопутним шляхом з території Білорусі – це лише питання часу, можливо, найближчого, в межах 30-60 днів. Чи ми готові до такого розвитку подій? Так звичайно! – запевняє Олександр Антонюк. – Сьогоднішня наша готовність неспівставна з 24 лютого. Зараз наші позиції, ЗСУ та ТРО, чекають і готові "гостино" зустріти ворожі військові угруповання. Тож сюрпризів для нас із цього боку фронту точно не очікується, хоча сил та ресурсів доведеться застосувати чимало".

Ну, а військовослужбовцям Росії та Білорусі експерт нагадує, що у нас працює цілодобова гаряча лінія у рамках проекту "Хочу жити". Він покликаний допомогти тим, хто волею долі опинився в окупаційних військах, безпечно скласти зброю та здатися в полон, а значить зберегти своє життя:

38 066 580 34 98

38 093 119 29 84

Інформація про здачу в полон – у телеграм-каналі @hochu_zhyt

Є два варіанти розвитку подій "після Лукашенка"

Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович ділиться такими роздумами:

"Росіяни та підконтрольні їм білоруси постійно триматимуть нас у напрузі. І зрозуміло, що наприкінці листопада жодні навчання не закінчаться. Вони будуть пролонговані і ця пролонгація буде постійною. Поки при владі в РБ перебуває Лукашенко, з білоруського боку постійно звучатимуть різкі заяви на адресу Києва, відбуватимуться якісь пересування, перегрупування військ, створюватиметься постійний тиск, насамперед інформаційний".

Експерт вважає, що є два варіанти розвитку подій "після Лукашенка". Або це буде ще проросійськіший президент (що ймовірніше). І тоді пряме залучення білоруських військ до війни точно відбудеться. Або Білорусь отримає більш демократичного главу держави з усіма наслідками, що поки що, на жаль, малоймовірно.

"Щодо участі спільного російсько-білоруського угруповання у війні з Україною. Наскільки відомо, зараз розглядаються два сценарії. Перший – спроба нової атаки на Київ, щоб відволікти наші сили. Захопити, скажімо, якийсь невеликий плацдарм на українській півночі, відкривши тим самим новий фронт. І спробувати таким чином натиснути на Україну, щоб сідати за стіл переговорів та домовлятися на прийнятних для Москви умовах. Другий сценарій – найімовірніший – удар по західних областях нашої країни. Російські "стратеги" вважають, що це їм дозволить відволікти значну частину наших сил, і перерізати логістичні ланцюжки, які налагоджені в контексті постачання військово-технічної допомоги Україні з боку країн Заходу", – пояснює Ігор Рейтерович.

На його думку, і перший, і другий сценарій не реалізуються в тому форматі, на яких розраховує РФ.

"Наш Генштаб, – наголошує експерт, – серйозно ставиться до загрози з боку Білорусі. Ми тримаємо там значні сили, проводимо навчання, будуємо фортифікаційні споруди тощо. Але це не означає, що російсько-білоруське угрупування не спробує піти в атаку. З високою ймовірністю це може статися через кілька місяців, коли вони накопичать достатньо сил і засобів, проведуть бойове злагодження. І РФ може спробувати з усіх боків атакувати Україну, сподіваючись якимось чином переламати ситуацію. Не так на полі бою, як у сприйнятті того, що відбувається. Знову ж таки – заради переговорів. Вони думають, що якщо їм це вдалося на початку війни (коли протягом місяця проводилися каруселі переговорів, які завершилися нічим наприкінці березня в Стамбулі), то зможемо повторити. Мовляв, раз тоді це було, бо вони з усіх боків наступали й нагнітали, то вийде й тепер. Помиляються. Що не завадить їм спробувати практично задіяти цей сценарій через пару-трійку місяців".

Читайте також на порталі "Коментарі" – чому світ досі сподівається на переговори з Кремлем – у чому може бути небезпека для України.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини