ТОПові професії, освіта в Європі та втрата людського капіталу: Юрій Каганов про найболючіші проблеми освіти

На тлі російського вторгнення величезна кількість українців була вимушена втікати з країни за кордон, жити у таборах для біженців, пристосовуватися до нових умов життя та вчити чужу для себе мову. Зараз, коли більшість переселенців адаптувалися до життя в різних європейських країнах, вони змогли повернутися до вирішення інших нагальних питань, серед яких, звісно ж, отримання їх дітьми повноцінної та якісної освіти. Для того, аби зрозуміти, чи не стане масовий від’їзд школярів та студентів за кордон, черговою кризою для України, видання "Коментарі" звернулося за коментарем до проректора Запорізького національного університету, доктора історичних наук, професора Юрія Каганова.

Юрій Каганов, з відкритих джерел

"Вірогідність того, що молодь не повернеться до України – існує"

В розмові з паном Юрієм ми поцікавилися, чи не стануть привабливі пропозиції закордонних університетів причиною, через яку українська молодь не захоче повертатися додому, адже на тлі війни молоді біженці мають можливість безкоштовно вступити майже до всіх ВНЗ Європи.

"Втрата людського капіталу – не менш серйозна загроза, ніж руйнування інфраструктури міст і сіл. Враховуючи, що молоде покоління є найбільш адаптованим до трансформацій, існує цілком обґрунтоване розуміння того, що певна частина української молоді залишиться в європейських країнах", — підкреслює професор.

Проректор ЗНУ додає, що помилково вважати, що в європейських університетах (особливо на бакалавраті) можна здобути освіту вищої якості, ніж в Україні. За останні 10 років система вищої освіти України суттєво інтегрувалась до європейського освітнього простору. Європа приваблює зараз випускників насамперед мирними містами і стабільністю, впевнений науковець.

"Мир неможливий без перемоги над російськими загарбниками"

За словами нашого експерта, програма відбудови України після Перемоги має включати не лише відбудову зруйнованих університетів, подекуди оптимізацію мережі закладів освіти, а й комплекс реформ у політичній, соціально-економічній, гуманітарній сферах.

Обговорюючи з паном Юрієм післявоєнне майбутнє України, видання "Коментарі" запитало у професора, які саме кроки має зробити вітчизняна влада, аби повернути до країни той самий, найбільш необхідний для держави людський капітал – молодь.

"Конкурентоздатна Україна, з консолідованою нацією, а в перспективі – член ЄС, неодмінно поверне значну частину своєї молоді. Наразі ж вдаємось до часткових рішень, як-то спрощення вступу до ЗВО без ЗНО на базі Національного мультипредметного тесту, зниження вартості навчання у ВИШах, вдосконалення онлайн-технологій навчання і т.д.", — говорить проректор Запорізького національного університету.

"Нині до ВИШів вступає 90% випускників шкіл"

Девальвація вищої освіти в незалежній Україні – доконаний факт, додає доктор історичних наук. Науковець каже, що наразі більше дивує, коли зустрічаєш молоду людину без диплома, аніж ту, яка успішно закінчила університет.

"Остання теза аж ніяк не є сентиментом чи то компліментом радянській вищій школі і наведена лише для порівняння. Сам факт масовості здобуття вищої освіти (з легким доступом до неї через контрактну форму) свідчить про інерцію її престижності в українському суспільстві й водночас є показником нівелювання системи професійно-технічної освіти. До цього можна додати чинники амортизації безробіття, відстрочки від призову та мобілізації", — стверджує пан Юрій.

"Попитом користуються робітничі професії"

З проректором ЗНУ вдалося поспілкуватися й на тему найбільш популярних професій сьогодення, які користуються попитом серед працедавців.

"Назагал на ринку праці нині цінується не диплом як такий, а якість здобутої освіти (не завжди вищої), професійні навички, soft skills. Крім того, постійно фіксується попит на фахівців робітничих професій й такі вакансії пропонуються з достатньо високою зарплатнею. Передбачається, що відновлення України після Перемоги суттєво збільшить потребу саме у таких фахівцях", — підсумував експерт.

Нагадаємо, раніше проректор ЗНУ вже коментував одну з найактуальніших освітніх проблем сьогодення – експерти розповідали про плюси і мінуси вимушеного дистанційного навчання під час війни.