Дистанційне навчання, як виклик для учнів та вчителів: шкільна освіта очима експертів

Після 24 лютого життя мільйонів українців докорінно змінилося. Зламані людські долі, зруйноване житло та знищена психіка стали нормами воєнної буденності України. Кожна сфера діяльності вже давно перестала бути просто "сферою", це фронт, на якому кожен боронить своє. Як військові боронять рідну землю, так освітяни боронять можливість українських дітей отримувати знання, хоч тлі війни це зовсім нелегко. Постійні відключення світла, перебої при підключенні до інтернет-мережі, відсутність необхідних гаджетів – це лише невелика низка складнощів, з якими щогодини стикаються як педагоги, так і діти з батьками.

фото тематичне, з відкритих джерел

Видання "Коментарі" вирішило звернутися безпосередньо до освітян, щоб з’ясувати, з якими викликами доводиться стикатися учням та вчителям під час онлайн-навчання. Олена Голосієнко починала кар’єру 12 років тому у звичайній сільській школі на Запоріжжі, тоді вона й уявити не могла, що в майбутньому змінить низку посад, у тому числі спробувавши себе у якості заступника директора, здобуде ще одну вищу освіту та після цього всього, вчитиме дітей дистанційно в орендованій квартирі далеко від дому, бо ж війна. До подібного виду занять педагог ставиться негативно, так як сама має сина-школяра, але розуміє, що це реальність, від якої зараз не втекти.

"Дистанційне навчання це болюча тема, як для вчителів, так і для батьків. Звичайно, це добре, що діти здобувають знання, а не просто сидять на місці, очікуючи зміни на краще. На превеликий жаль, як добре б вчитель не готувався до уроку, і якими б уважними не були учні, онлайн-навчання не зможе передати собою той рівень і якість знать, які б дитина отримала в школі", — говорить вчителька.

У цьому питанні з нею повністю погоджується наступний наш експерт –  Юрій Каганов, проректор з науково-педагогічної роботи Запорізького національного університету, професор кафедри новітньої історії України. Освітянин також каже, що вважати онлайн-навчання адекватним замінником очного здобуття освіти – неможливо.

"Ситуація особливо драматична для початкової школи, де мають закладатися основи соціалізації дитини. Тому зараз ми змушені говорити про зниження якості освіти, а подекуди сукупно з психологічними проблемами, що виникають у частини дітей, позбавлених шкільних колективів", — додає пан Юрій.

"Освіту не можна відтермінувати або залишити на кращі часи"

Якщо раніше основна відповідальність за якість освіти була на школі, то сьогодні вона лежить на плечах батьків. Вчителі щоденно проводять заняття в онлайн-режимі, але спираючись на статистичні дані, далеко не всі діти приєднуються до уроків. Чому мають місце подібні випадки пояснив проректор ЗНУ.

"Можна перераховувати десятки чинників, як-то: індивідуальні особливості школяра, матеріальний стан родини, територія проживання та ін. Це основні фактори, які впливають на рішення батьків, в який спосіб забезпечити навчання своїх дітей в умовах війни. Освітній фронт – це нині фронт кожного педагога, кожного з батьків і кожної дитини", — підкреслив викладач.

Розмовляючи на цю ж саму тему з пані Оленою, яка нині є практикуючим вчителем, вдалося більш детально поглибитися у буденні проблеми шкільної освіти. Її коментар співпадає з думкою вищевказаного експерта, педагог лише додала, що найрозповсюдженішою проблемою серед школярів все ж таки є брак технічного забезпечення.

"Не кожен має комп’ютер чи ноутбук, більшість учнів взагалі, щоб підключитися до онлайн-заняття, використовують телефон, а це вкрай ускладнює взаємодію між дітьми та вчителями. Знаю випадки, коли учням доводилося видаляти всі додатки з телефону, щоб звільнити трохи пам’яті, бо ж інакше до уроку долучитись не могли. До цього всього ще варто додати проблеми з інтернетом та відсутність підручників. В результаті, виходить доволі сумна картина", — підсумувала вчителька.

Незважаючи на всі вище перелічені складнощі дистанційного навчання, Закон України "Про освіту" виконується навчальними закладами у повній мірі, не дивлячись навіть на щоденні бомбардування та обстріли з боку ворога. Найголовніше – це не полишати надії на близьку перемогу та нормалізацію усіх сфер діяльності.

Нагадаємо, раніше видання "Коментарі" повідомляло, що у Польщі деякі батьки не задоволені збільшенням кількості українських дітей в школах.