logo_ukra

Coinspot 25.09.2020

BTC/USD

10652.32

ETH/USD

346.14

LTC/USD

45.90

НБУ 25.09.2020

USD/UAH

28.41

EUR/UAH

33.12

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Суспільство наука і навчання Експерти розповіли, чи може навчальний процес в Україні перетворитися на небезпечне "реаліті-шоу"
commentss НОВИНИ Всі новини

Ексклюзив Експерти розповіли, чи може навчальний процес в Україні перетворитися на небезпечне "реаліті-шоу"

26 серпня 2020, 13:38 comments886

У МОЗ змінили правила для українських учнів напередодні нового навчального року. Про те, як можна мінімізувати ризики, не перетворюючи навчальний процес на небезпечне реаліті-шоу, в ексклюзиві  "Коментарям" розповіли експерти.

Експерти розповіли, чи може навчальний процес в Україні перетворитися на небезпечне "реаліті-шоу"


Перспективи дистанційного навчання

Кандидат філософських наук, аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Решмеділова, яка займалася розробкою методичних матеріалів для освітніх установ і проектів, а також була координатором освітнього спрямування в онлайн проект "Академія навичок", впевнена: "Підготовка до навчального року повинна бути максимально продуманою. Оскільки йдеться про життя та здоров'я дітей. Тому тема максимально делікатна і соціально чутлива ".

Якщо перший карантин і дистанційне навчання українці сприйняли з розумінням і відповідально, то наступні перспективи дистанційного навчання сприймають насторожено, - зазначає експерт.

"Ситуація неординарна, і не ясно, які викривлення на практиці будуть в школах і вишах, - підкреслює Олександра Решмеділова. - На плечі батьків лягають нові витрати. Щоб підготувати дитину до першого вересня, купити підручники та канцелярію буде замало. Потрібно буде купити комп'ютер або телефон, щоб дитина була забезпечена засобом зв'язку з учителем. Для багатьох сімей - це виклик. Школярі молодших класів при навчанні дистанційно потребують ще й спостереження з боку старших (мам, бабусь, нянь). Педагогів пенсійного віку теж непросто диджиталізувати та адаптувати до нової реальності. А нових педагогів - дефіцит".

Також аналітик акцентує, що особливо не спостерігається довіри у громадян до головного санітарного лікаря Ляшка, який визнав, що заборона гуляти в парках була зайвою. А глава МОЗ Степанов і в.о. міністра освіти та науки Шкарлет  відповідальність за новий карантин навряд чи візьмуть.

"Телеуроки теж потрібно буде посилити й не робити це в поспіху. Якщо наша нова реальність нерозривно пов'язана з апдейтом освіти, то вона повинно стати якіснішою, а методики викладання - адаптованими й оновленими. Щоб не було деградації та примітивізації навчального процесу ", - впевнена експерт.

Олександра Решмеділова вважає важливим  бачити, яка допомога потрібна директорам шкіл від місцевої влади. А не кидати керівництво навчальних закладів на амбразуру нових викликів.

"І, нарешті, навчальний заклад - це не тільки уроки, пари та завдання. Це соціалізація наших дітей, створення колективів, своєрідна школа життя. Дистанційно ці процеси неможливі ", - резюмує аналітик.


Лайт-версія

Співробітник КНУ ім. Шевченка, соціолог Ірина Щиголь вважає прийняту 22 серпня МОЗ постанову №50 про затвердження протиепідемічних заходів на час карантину - ослабленою (лайт) версією постанови №42 від 30 липня.

"Складається враження, що чиновники МОЗ все ж частково почули батьків і працівників освіти, - зазначає Ірина Щиголь. - Так, проводити заняття можна без індивідуальних захисних засобів, до яких відносяться маски (в тому числі й саморобні) і щитки (індивідуальні засоби захисту - ІЗЗ). Крім помаранчевої зони, де щиток обов'язковий (в червоній зоні очні заняття не проводяться). Також дозволили учням 1-4 класів перебувати на території школи без ІЗЗ".

Водночас, підкреслює соціолог, жодного слова про перебування дітей під час перерви на свіжому повітрі. Що було б корисним для них (скидання енергії та насичення мозку киснем). Крім того, це дало б можливість повноцінно провітрювати навчальні аудиторії (зараз рекомендується п. 19 "забезпечити безпеку дітей шляхом встановлення замків і фізичних обмежувачів на вікна").

"Як на мене - ці обмежувачі та замки - ще більша небезпека  у випадку пожежі або іншої небезпечної для життя ситуації, - каже Ірина Щиголь. - Крім того, школа буде нагадувати НЕ навчальний заклад, а заклад обмеження свободи - решітки на вікнах на всіх поверхах, якщо підуть найбільш економною і второваною дорогою. Адже обмежувачі на вікна старого зразка легко закриваються / відриваються дітьми. А в пластикових вікнах замінити всі ручки на ручки з замками або поставити на підвіконня обмежувачі - це додаткові кошти. Їх навряд чи виділять з державного/міського бюджетів, скоріше - покладуть на плечі батьків ".

Також в експерта виникає низка питань щодо обчислення кількості масок, які потрібно видавати працівникові (п.4). Враховується фактично відпрацьований час (1, 4 і 5-й уроки, наприклад) або час перебування на робочому місці (класі, учительській під час "вікон") - з 1-го по 5-й уроки? А якщо лектор вишу читає в один день лекції на різних факультетах і в різних будівлях, то кожен факультет повинен забезпечувати лектора маскою, або він буде возити з собою довідку, що "маска видана в 9.01 і повинна бути замінена в 12.00"?

"Постійно забувають про технічний та навчально-допоміжний персонал, який сидить на роботі повний робочий день (іноді по 12 годин), - зазначає Ірина Щиголь. - Їх теж всіх забезпечать ІЗЗ? Або вони повинні самі себе забезпечувати? Ще питання по зберіганню власних ІЗЗ, в яких співробітники прийшли на роботу, були допущені до неї - і їм видано маски від навчального закладу ".

Соціолог сподівається, що протягом перших двох тижнів вересня МОЗ і МОН зберуть інформацію (реальну, а не бажану) на місцях і зроблять більш досконалу інструкцію.

"А краще - інструкції, - вважає Ірина Щиголь. - Окремі для кожного рівня - дитячих садків (хоча вони, начебто, більш-менш нормально зараз працюють, оскільки на адаптацію у них було все літо), шкіл, позашкільних навчальних закладів та вищих навчальних закладів. Адже скрізь є своя специфіка, без урахування якої змішаються в купу коні й люди ".


Новий спалах коронавірусу

На жаль, МОЗ на сьогодні не може дати досить точної картини правильної організації навчального процесу в умовах пандемії. І ми не знаємо найбільш раціональних варіантів запобігання масового зараження школярів. Таку точку зору висловив юридичний експерт Борис Бабін.

"Які б ми не створювали формальні протиепідеміологічні умови, сам факт початку навчального процесу і наявності досить великої кількості дітей в приміщенні неминуче призведе до нового спалаху захворювання, - вважає експерт. - Міжнародні організації та державні органи намагаються показати, що вони щось роблять. Адже розуміють, що необхідно починати новий навчальний рік у форматі офлайн. Тому що черговий виток недостатньо ефективного дистанційного навчання призведе до провалу в освітньому процесі. Тобто, не проводити якісь підготовчі заходи, які не видавати чергові постанови вони просто не можуть. Але при цьому всі розуміють, що заходи ці мають, швидше. ідеологічний характер, аніж здатні реально вплинути на ситуацію ".

Так що, підкреслює експерт, нас чекає зростання захворювань серед дітей з початком нового навчального року.

"Але він, цей рік, в будь-якому випадку почнеться. Тому що не можна зупинити життя суспільства, - зазначає Борис Бабін. - Просто якісь школи з часом знову відправлять на карантин. А десь навчання продовжиться. Будуть чергувати офлайн і онлайн формати. І всі ми будемо сподіватися на швидку перемогу над коронавірусом ".



Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!