Рубрики
МЕНЮ
Ткачова Марія
Журналіст Володимир Золкін відреагував на хвилю запитів із вимогою прокоментувати ситуацію навколо бізнесмена Тимура Міндіча, якого пов’язують із колишнім власником Burisma Holdings Миколою Злочевським.

Золкін прокоментував справу Міндіча
За словами Золкіна, поки Міндіч перебував в Україні, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) не виявляло до нього жодного інтересу. Втім, щойно бізнесмен виїхав за кордон, правоохоронці раптово оголосили про обшуки та почали поширювати публікації, нібито з його квартири. Журналіст наголошує: невідомо, чи дотримано процесуальних норм під час цих дій і чи справді обшуки відбувалися за місцем проживання Міндіча. Так само немає офіційного підтвердження про оголошення йому підозри.
Золкін порівнює ситуацію з низкою інших справ, у яких НАБУ демонструє активність лише на рівні заяв, але не доводить розслідування до судових рішень. Зокрема, він нагадує про історію компанії Burisma Holdings і її власника Миколу Злочевського.
За словами журналіста, справа Burisma могла стати прецедентом, який довів би, що в Україні не існує "недоторканних". Однак замість показового прикладу боротьби з корупцією вона перетворилася на символ безпорадності антикорупційних органів.
НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура звітують про десятки справ, але ключові епізоди Burisma так і не доведено до вироків. Найгучніший випадок — спроба передачі $6 млн хабара у 2020 році. Попри вилучення грошей і затримання посередників, головний фігурант — Злочевський — не опинився на лаві підсудних.
Золкін наголошує, що така вибірковість створює відчуття подвійних стандартів: дрібні фігуранти отримують покарання, а системні гравці залишаються поза досяжністю правосуддя. Це підриває довіру до самої ідеї антикорупційної реформи.
"Burisma — не просто компанія, це епоха, де політика, бізнес і корупція переплелися в одне ціле", — зазначає журналіст. На його думку, справа, яка мала стати символом очищення держави, перетворилася на черговий “похований” том у архівах бюрократії.