Рубрики
МЕНЮ
Козлова Альбіна
В країні триває повномасштабна війна більше 100 днів. Дехто вже повертається з тимчасових домівок, із-за кордону додому, в деокуповані міста та села, інші ж навпаки продовжують евакуйовуватися з прифронтових територій чи прикордонних регіонів. Наші громадяни виїхали в різні країни, й навіть на інші континенти, втікаючи від війни. Ми розповідаємо історії українців, що були змушені покинути свої домівки.
Фото ілюстративне / Pixabay
Мешканка Ірпеня Світлана розповіла про адаптацію до проживання в Німеччині.
- Коли прийняли рішення покинути дім? З ким виїхали? Як вас там прийняли? Чи всім задоволені?
Коли ситуація ускладнилася, ми з рідними виїхали в інше місце й там жили майже місяць. Пізніше вирішили їхати за кордон, нас волонтери машинами з Польщі возели до Німеччини. Нас поселили в невеликому селі в жінки, що давно прооживає тут, але сама з України. Будинок волонтерка підготувала до нашого приїзду, забезпечила на перший час нас продуктами, одягом, необхідними речами.
- Вже адаптувалися до нового місця? Опановуєте мову? Як ставляться німці до українців?
Ми з кумою та дітьми тут перебуваємо з березня. Вже добре адаптувалися за цей час
— вивчаємо мову ходимо на мовні курси. Для іноземців на місці проводять тести
на рівень знань мови. Якщо ви маєте достатній рівень, то не потрібно витрачати час — вас переводять в групу, де люди так само спілкуються на вашому рівні. На
курсах вчителі дуже лояльні, терплячі. Вчитель підійде й буде пояснювати, якщо
людина щось не розуміє. Вони стараються все пояснити, це допомагає зрозуміти
краще тему, засвоїти слова.
Чудово приймають українців. Всі люди, які дізнавалися, що ми з України, старалися допомогти. Перший час, поки ми не отримали виплат соціальної допомоги, нам допомагали сусіди пропонували одяг, продукти, возили на екскурсії, огляди, ярмарки, показували яке тут життя. Волонтерка не полишала нас на самоті.
Пізніше ми їздили самі до міста, що ближче розташоване для того, щоб напрацювати маршрут, роздивитися де що є. Всі люди гостинні, добрі. Але є деякі, які не приймають українців, вони дещо зверхньо або грубо можуть поводитися в спілкуванні. А загалом німці дуже привітні.
- Яку гуманітарну допомогу надають? Чи ви користувалися нею?
Для українців видають гумдопомогу у вигляді продуктів, але не завжди вони хорошої якості — залежно де і що дають. Одного разу отримували продукти. Якщо отримуєш гроші, то можеш сам собі купувати в супермаркеті.
В Німеччині є можливість працевлаштуватися і навчатися паралельно. В основному це низька кваліфікація — робота на заводі, наприклад, пакувальник, робітник на полях тощо. Нам не пропонували таку роботу в Jobcenter Після здачі сертифікату на знання мови можуть влаштувати по професії через півроку. Зарплатню "на руки" робітник отримує не таку, як обіцяють, наприклад, 1000 євро, а менше, бо з неї відраховують податки, комунальні та інші платежі. Ціни на продукти у всіх супермаркетах однакові, є акції зі знижками. Дорого коштує м'ясо та риба.
Як писав портал "Коментарі", фармацевт Марія Прохніцька з Львівської області переїхала до Німеччини з дітьми. жінка розповіла про складне рішення та подорож до іншої країни.
Новини