Спеціально для видання "Коментарі", експерти спрогнозували, чого Україні найближчим часом чекати у фронтовому, економічному, внутрішньополітичному, зовнішньополітичному сенсі.
Війна в Україні. Фото: Генштаб ЗСУ
Можна припустити, що росіяни активніше битимуть по житлових будинках, критичній інфраструктурі і так далі
На думку експерта Українського інституту політики Микити Трачука, ситуація зараз у нас є досить складною. І навряд чи в найближчому майбутньому стане легше. Проте кувати перемогу можемо лише ми самі. І треба продовжувати.
"Безумовно, головною фронтовою перемогою на даний момент (і взагалі топ-темою вже другий день) є удар по Кримському мосту. Офіційно Україна цей удар не визнавала, хоча ті ж радники Офісу президента (Подоляк, Арестович) робили певні натяки. Якщо це справді справа рук наших спеців – це велика перемога України. Насамперед – репутаційна, символічна. Напевно, Кремль в сказі від того, що трапилося. Це саме символічне "втирання носа" Путіну, причому наступної доби після його дня народження. Враховуючи все це, чекаю, на жаль, збільшення кількості російських ударів як помста за те, що сталося. Цілком припускаю, що будуть активніше бити по житлових будинках, критичній інфраструктурі тощо. Подивіться хоча б на сьогоднішні чергові варварські удари по Запоріжжю. У принципі це все, що можуть росіяни", – зазначає експерт.
В економічному плані, нагадує він, ми нещодавно отримали новий кредит МВФ. Термінову позику у розмірі 1,3 мільярда доларів.
"Як я розумію, гроші вже на рахунках України. Очікується, новий пакет фінансування має задовольнити потреби платіжного балансу нашої країни, і навіть підтримати загальну кредитоспроможність. Також є надії на те, що це фінансування стримає курс долара. Звичайно, нічого хорошого в позиках немає, але в умовах воєнного часу ця допомога – не зайва, вона допомагає нам щодо утримувати економіку від стагнації, тож новина загалом позитивна. Це також і зовнішньополітичний сигнал: західні кредитори, незважаючи на важку ситуацію, вірять в Україну і готові фінансувати нашу державу, що особливо важливо зараз", – наголошує Микита Трачук.
У внутрішньополітичному житті країни, зазначає він, топ-темою тижня, що минає, стала відставка голови НБУ Кирила Шевченка. І це позначиться у майбутньому на ситуації в Україні.
"Як показує практика, зазвичай у нашій системі "добровільні" відставки відбуваються в обмін на незаведення кримінальних справ. Тим дивніше було дізнатися, що НАБУ та САП вже висунули підозру екс-голові Нацбанку, а сам він перебуває незрозуміло де. До речі, цікаво, яким чином Шевченко покинув країну: йому лише 49 років, у нього лише одна дитина. Як його випустили за кордон? Питання до нашої Прикордонної служби, – вважає експерт. — Дуже показовий факт, що швидко призначили нового голову НБУ — Пишного, колишнього "ощадника". Мабуть, кандидатуру було прийнято заздалегідь і особливо не обговорювало. Пишний уже заявив, що лише від підтримки партнерів залежатиме, чи зможе Україна відмовитися від емісії під час фінансування бюджету. Він також підтримав нинішню облікову ставку в 25% (що фактично вбиває внутрішнє кредитування, роблячи його безглуздим), зазначив, що офіційний курс НБУ поки що адекватний і відповідає поточним економічним реаліям... Загалом висловився так, як від нього й очікувалося. Тож жодних "сюрпризів" та різкої зміни економічної політики я від нового голови НБУ не чекаю. Його головне завдання – утримати систему, щоб не погіршало".
Щодо зовнішньополітичного кейсу, тут все загалом теж без змін, зазначає Микита Трачук.
"З основного: очікуємо виборів до Конгресу в США, що зараз фактично визначає їхню зовнішню та внутрішню політику, у тому числі в контексті підтримки нашої держави. Очікуємо на пленум Компартії Китаю, на якому "товариш Сі" бажає переобратися – що також визначає нинішню політику Китаю і, на мій погляд, робить КНР дуже обережною у зовнішній політиці. У разі переобрання Сі (швидше за все, так і буде) варто очікувати радикальніших кроків Китаю на зовнішньополітичній арені. У Москві, як повідомляється, посилюються репресії проти військових, винних явно чи уявно у провалах на українському напрямі. Це можна вважати істеричною реакцією на ситуацію із Кримським мостом. У ту ж скарбничку та новину про зміну РФ командувача українського фронту. Ну, поміняли та поміняли. Не чекаю серйозної зміни ситуації із цього приводу, – каже експерт. — Туреччина так само намагається бути в ролі "миротворця" і виступає з бажанням то організувати переговори Росії та України, то РФ і США з Британією — заради нової "Великої Угоди". Поки що всі дипломатичні зусилля Анкари переважно не оцінюються іншими державами. У Празі, тим часом, пройшов неформальний саміт лідерів ЄС. Намагалися домовитися про ключові речі для Євросоюзу, у тому числі ціни на газ, проте безуспішно. Що вкотре демонструє внутрішню кризу Європи, яку вона поки що подолати не цілком може. Всі ці процеси, так чи інакше, продовжуватимуться".
Ніхто з Путіним не розмовлятиме – і на його "хотілки" не поведеться
Кандидат економічних наук, екс-директор з розвитку бізнесу АТ "Укрзалізниця" Андрій Рязанцев звертає увагу на те, що українська економіка зараз має певну специфіку.
"Якщо подивитись на бюджет, який уже пройшов перше читання, видно, що лише на 50% ми наповнюємо його самостійно. Тим важливіше якнайшвидше та ефективніше, завдяки, в тому числі, підтримці наших закордонних партнерів, здобути перемогу над російським агресором. Після цього можливі економічні прориви. Поки що ж ситуація залишатиметься складною. Продовжить розкручуватися інфляція до 20-30%, у тому числі наступного року, якщо ми раніше не здолаємо ворога", – прогнозує експерт.
Менш зрозуміла, на його думку, ситуація на політичному фронті. Тривають, пояснює Андрій Рязанцев, істерики як нашого божевільного сусіда (і російської верхівки загалом і Путіна – зокрема), так і його явних та кулуарних союзників в інших країнах.
"Дедалі більш явно в публічний простір запускаються меседжі про необхідність переговорів Києва та Москви, причому зі поступками з нашого боку. Схоже, до Путіна не дійшло навіть закріплене указом українського президента – небажання нашої країни розмовляти з ним. І тепер у нього новий пункт – укласти певні домовленості з цивілізованим світом (для якого він став ізгоєм) в обхід України. Переукласти міжнародні угоди, у тому числі про глобальну безпеку, укладені після Другої світової війни", – пояснює експерт.
Він вважає, що таким обрахом російський диктатор хоче спробувати уникнути відповідальності за всі військові злочини, що скоїв і продовжує чинити руками псевдовторої армії світу.
"Швидше за все, ніхто з Путіним не розмовлятиме – і на його "хотілки" не поведеться. Це тягне за собою продовження кремлівських істерик та образ на весь світ найближчим часом, – зазначає Андрій Рязанцев. – Найважливіше зараз – витримка. І наша, і лідерів країн G19 (думаю, що РФ слід відмінусувати від цього формату). Не можна вестись на російські вмовляння щодо нового світопорядку. Нам важливо добити агресора, а потім уже разом із світовою спільнотою – на цивілізованих умовах – вести розмову з РФ".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Росія повністю закінчила оформлення анексії частини України: що тепер почне російський диктатор Путін – які неприємності готує ворог.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.