Місто вже Кропивницький, а область застрягла у радянському минулому

У 2016 році Україна активно впроваджувала закони про декомунізацію, які передбачали усунення з публічного простору назв, пов’язаних із радянськими діячами та символікою. Одним із таких рішень стало перейменування міста Кіровоград, яке носило ім’я радянського партійного функціонера Сергія Кірова.

Кропивницький отримав нову назву ще у 2016 році – чому Кіровоградська область досі не перейменована

14 липня 2016 року Верховна Рада України ухвалила рішення про зміну назви міста на Кропивницький. Нову назву обрали на честь видатного українського письменника, драматурга та театрального діяча Марка Кропивницького, який народився на території сучасної області та є однією з ключових постатей українського національного театру. Рішення викликало широку суспільну дискусію, однак було остаточно закріплене на законодавчому рівні.

Попри це, адміністративна назва регіону залишилася незмінною. Кіровоградська область досі офіційно носить ім’я радянського діяча, хоча логіка декомунізації передбачає перейменування і цього рівня адміністративно-територіального устрою. Причина полягає не у відсутності політичної волі, а у складності юридичної процедури.

На відміну від міст і населених пунктів, назви областей закріплені безпосередньо в Конституції України. Це означає, що для їх зміни необхідно внести конституційні поправки. Процедура передбачає подання відповідного законопроєкту Президентом або щонайменше двома третинами народних депутатів, отримання висновку Конституційного Суду, а також поетапне голосування у Верховній Раді — спочатку не менш як 2/3, а згодом 3/4 голосів від конституційного складу парламенту.

Законодавча ініціатива щодо перейменування Кіровоградської області була підготовлена ще до повномасштабної війни. У 2019 році Конституційний Суд визнав відповідний проєкт таким, що відповідає вимогам Основного Закону. Однак подальший розгляд зупинився. Складність процедури, політичні пріоритети та запровадження воєнного стану фактично поставили питання на паузу.

У результаті склалася парадоксальна ситуація: обласний центр уже майже десятиліття носить українську історичну назву, тоді як сама область офіційно залишається з радянською топонімікою. Очікується, що повернення до питання перейменування області стане можливим після завершення воєнного стану та відновлення повноцінного конституційного процесу.

Читайте також, що Білорусь допомагає Росії бити по Україні.