McDonnell XF-85 Goblin: кишеньковий винищувач, який жив у череві бомбардувальника

Наприкінці 1940-х американська авіація застрягла в глухому куті. Великі бомбардувальники B-36 легко долітали куди завгодно, але супроводжувати їх було нічим — винищувачам просто не вистачало пального. Інженери McDonnell вигадали цікавий хід. Вони сховали маленький літак прямо в череві великого.

Винищувач McDonnell XF-85 Goblin. Фото з відкритих джерел

Результатом проєкту став XF-85 Goblin, який увійшов в історію як найменший реактивний винищувач. Його проєктували суворо під розміри бомбового відсіку. Корпус зробили довжиною трохи більше ніж чотири метри, а крила навчили складатися вгору. Через округлу форму апарат був схожий на яйце та виглядав досить кумедно. Втім, на борту було чотири потужних кулемети. 

Головна ж дивина полягала в тому, що у літака взагалі не було коліс. Зліт та посадка не передбачали використання землі. Літак мав випадати з черева материнського корабля на спеціальній сталевій трапеції, виконувати бойове завдання, після чого повертатися й чіплятися носовим гаком за той самий механізм.

Тестові випробування розпочалися в серпні 1948 року. У польоті Goblin показував пристойну керованість, але процес повернення перетворився на справжній кошмар для пілотів. Величезний бомбардувальник утворював навколо себе потужні турбулентні потоки. Маленький винищувач підкидало в повітрі, через що влучити гаком у трапецію виявлялося надзвичайно складно.  

З семи тестових вильотів лише три завершилися вдалим зачепленням. В інших випадках літак просто розбивав ліхтар кабіни об трапецію та був змушений сідати на сухе озерне дно, на висувну металеву лижу.

Конструктори усвідомили, що в реальному бою під вогнем ворога звичайний пілот не зможе постійно ризикувати життям заради такого стикування. Проєкт закрили восени 1949 року. До того ж саме тоді авіація опанувала дозаправлення в повітрі, що остаточно зняло потребу в літаках-паразитах. 

Нагадаємо: портал “Коментарі” писав, як український F-16 вперше знищив російський винищувач.