Зоозахисний фронт в період війни: керівник патрульної поліції дав поради українцям

Фото ілюстративне / Pixabay

Як відбувався порятунок тварин із зачинених квартир на Київщині розповів Артур Шкроб, керівник батальйону патрульної поліції Борисполя, в прямому ефірі з громадською організацією UAnimals. Також головний коп міста поділився порадами для українців щодо фіксування випадків жорстокого  поводження з тваринами разом з поліцією.

За словами Артура, патрульні співпрацюють із зоозахисниками, часто надають прихисток безпритульним тваринам у своїх родинах, допомагають громадянам відвозити тварин до центрів стерилізації й адопції. Період з початку повномасштабного вторгнення окупантів на територію України не був виключенням, хоча на копів було колосальне навантаження через дуже велику кількість запитів від населення.

Втім, патрульні разом із комунальниками, зоозахисниками та просто небайдужим громадянами тісно контактували у випадках порятунку зачинених в житлах тварин. У 90% родичі, сусіди, самі власники дзвонили в поліцію та просили допомогти — надавали дозвіл на відкриття дверей, на передачу улюбленців на тимчасове утримання іншим громадянам. Як каже керівник поліції, чимало бориспільців зробили в своїх дворах тимчасові притулки для покинутих тварин.

Щодо власників, що їхали без кота чи собаки, то головний коп наголошує, що під час війни в людей були різні ситуації й пріоритетність була саме у порятунку свого життя.

Артур Шкроб говорить, що натхненником для всіх були саме небайдужі до життя тварин бориспільці, які і допомагали рятувати тварин з квартир, і утримували їх, шукали корм, відв'язували у селах чужих собак, ризикуючи здоров'ям. Саме людська позиція, людяність і добрі серця — це те, що вирізняє українців.

Задля безпеки городян пріоритетним є і порятунок тварин, і превенція у вигляді стерилізації та відлову безпритульних собак на вулицях, влаштування їх у сім'ї, притулки. Однак треба діяти превентивно й не допускати скупчення безпритульних тварин на вулицях, тому врятованих передають до центру стерилізації та адопції, якщо є така можливість.

Щодо юридичних питань та випадків жорстокого поводження з тваринами, то керівник патрульної говорить, що у випадках, коли людям загрожувала небезпека під час обстрілів й кожен реагував на це по-своєму, не дуже коректно було б притягати їх до відповідальності за покинуту тварину. Бо у воєнний час діє принцип крайньої необхідності. Але у всіх інших випадках жорстокого поводження з тваринами, поліції мають допомагати громадяни, бо нормотворець це народ України.

Тому свідки жорстокого поводження з тваринами мають проявити активну позицію. Алгоритм дій такий:

1. Спробувати задокументувати цей факт (фото, відео), це буде доказом в провадженні та суді.

2. Телефонувати на "102", навіть якщо не приїде патруль, то факт звернення залишиться.

3. Писати заяву — це підстава до внесення відомостей про злочин в ЄРДР. Після чого дільничий чи патрульний поїде на адресу та поспілкується з сусідами, власником. Зловмисника наздожене відповідальність.

4. Звернутися до зоозахисників, вони допоможуть та задіють свої контакти з поліцією.

5. Надавати ситуації розголосу у соцмережах.

Часто громадяни, хочуть, що всі все робили, але самим не докладати зусиль, тому відмовляються від написання заяви. Але тоді винний не буде покараний. Виносити таку історію в публічну площину дуже важливо для того, щоб люди бачили, розуміли, що можна і потрібно з цим звертатися.

Часто доказами в таких справах є записи камер відеонагляду. Однак й уже в судовому розгляді є нюанси, адже винуватці часто беруть адвокатів й намагаються уникнути відповідальності.
Як повідомляв портал "Коментарі", актор Олексій Суровцев розповів, як рятував тварин з Ірпеня під час бойових дій.

Читайте Comments.ua в Google News