Головна Новини Суспільство події Злив під тиском: кому вигідно вдарити по ключових переговорниках України
commentss НОВИНИ Всі новини

Злив під тиском: кому вигідно вдарити по ключових переговорниках України

Злив дивно збігається з переговорами зі США - під ударом новий ключовий гравець

30 квітня 2026, 13:01
Поділіться публікацією:

Редакція "Української правди" стверджує, що отримала частину "плівок Міндіча" від джерел у політичних колах. Журналіст-розслідувач Михайло Ткач озвучив розшифрування записів у відео та анонсував публікацію наступних серій. Що насторожує у черговому "зливі" і на що ця ситуація зараз може вплинути? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, проаналізувавши думки експертів.

Злив під тиском: кому вигідно вдарити по ключових переговорниках України

Переговори. Фото: з відкритих джерел

Потрібно уважно стежити за тим, що відбувається довкола України

Співзасновник Аналітичної мережі "Research Solutions" Ігор Тишкевич зазначив, що в українському інформаційному просторі знову домінує тема Міндіч-гейту. Друга серія, яку можна назвати " Династія " . Перша розпочалася 24 тижні тому. І чудово співпала зі спробами Трампа "продати Україні" план Дмитрієва, який чомусь називали планом Віткоффа.

Експерт зазначає, зараз маємо чотири моменти. Перший — війна в Ірані, яка пішла не за планом Трампа і створює все більше проблем. Тобто потрібна політична "перемога".

"Другий момент — активізація РФ, якій потрібна заморозка, але на своїх умовах. І тут маємо нещодавній продуктивний вояж Дмитрієва, телефонну розмову Трампа і Путіна, як під копірку ситуація листопада, і навіть заяви про "перемир'я на 9 травня". війну та США знищили український флот", – зазначив експерт.

Ігор Тишкевич продовжує, третій момент – терміни візиту до Пекіна – це вже середина травня. І, якщо на першій великій зустрічі ключова тема, окрім відносин США та КНР, буде Іран, то далі "російсько-українське питання" порушуватиметься все частіше. Адже Пекін встиг провести підготовчу роботу: зустрічі з європейськими лідерами і зараз ідею розширити кількість посередників і формат обговорення можна називати європейсько-китайською, а не просто китайською.

"Не вистачало четвертої складової — скандалу в Україні, який б'є особисто по Зеленському? Так він таки є, коли треба. Причому з першої серії український президент не зробив висновків — реакцію на осінній скандал "рішучими кроками" і зміною внутрішньої політики назвати ніяк не можна. А значить будь-яке інше продовження, а такі будуть, судячи з усього, тепер. за датами публікації плівок з активністю на зовнішньому полі та поверненням інтересу США до питання заморозки війни можна вважати виключно випадковими", – зазначив аналітик.

Він наголошує, таким чином не на файрпойнт треба дивитися, а уважно стежити за тим, що відбувається довкола України. А ще, уточнює експерт, слід уважно стежити за реакцією українського президента. У другій серії скандалу він все ще може рішучими заходами, які будуть вкрай неприємні частини його найближчого оточення, "стати вище за скандал". І за рахунок цього, до речі, зміцнити свої позиції.

"Антикорупційна" активність в Україні продовжує замінювати системну роботу публічним театром

Директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначив, відразу простежується низка проблем, які варто озвучити. Перша – існує принципова різниця між боротьбою з корупцією і боротьбою з корупціонерами. У першому випадку це системна робота: процедури, прозорість, інституції. У другому це полювання на персоналії, яке дає медійний ефект, але не змінює систему. 

"Та сама Дарія Каленюк з ЦПК у вересні 2023 року публічно називала Умєрова людиною з "цілісним стратегічним баченням" і "менеджером з практичним досвідом". Минуло кілька місяців — і те саме міністерство стало "міністерством саботажу". Можливо, Умєров справді розчарував. Але тоді питання не до нього — питання до стандарту, за яким ЦПК спочатку підтримує призначення, а потім вимагає відставки. Якщо стандарт верифікації не діяв при підтримці — чому він має діяти при звинуваченні? Неверифіковані діалоги, публічний розголос, миттєвий суспільний вирок це не боротьба з корупцією, це перформанс. Така поведінкова роль не випадкова. Це вигідна модель для певних гравців: вона дає видимість боротьби без реальних інституційних змін, які б загрожували тим, хто фінансує або замовляє такі розслідування. Класична історія "Тримай крадія!", — зазначив експерт.

За його словами, друга проблема – руйнування довіри як побічний ефект. Кожен такий скандал підриває не лише конкретну людину — він підриває довіру до інституції загалом. А в умовах війни це особливо небезпечно. Є добре відомий механізм: коли люди перестають довіряти державним інституціям, вони не переходять до "кращих інституцій" — вони переходять в нікуди. Це породжує апатію, цинізм і відмову від участі в суспільних процесах. Саме це є найбільшою корупційною загрозою — не конкретний чиновник, а розпад соціального контракту.

"Третя проблема – неверифіковані матеріали, як зброя. Тут треба чітко усвідомлювати, коли журналіст публічно озвучує неверифіковані діалоги — це не журналістика в класичному розумінні. Це або некомпетентність, або інструментальне використання медіа в чиїхось інтересах. Пропоную поставити просте питання: хто виграє від цього скандалу саме зараз? І це не конспірологія, а базова журналістська і аналітична методологія. Скандал, що з'явився в конкретний момент із конкретними персоналіями, завжди має контекст за межами самого змісту", – зазначив Ігор Семиволос.

Він зауважив, що у підсумку висновки невтішні. "Антикорупційна" активність в Україні продовжує підмінювати системну роботу публічним театром. Це не означає, що корупції немає, але означає, що спосіб боротьби з корупцією може бути настільки ж деструктивним, як і вона сама.

"Неверифіковані матеріали в публічному просторі — це завжди сигнал тривоги, незалежно від того, хто їхній герой. Стандарт верифікації не може бути вибірковим: або він діє для всіх, або він не діє взагалі. Соціальна довіра — найбільш недооцінений ресурс держави під час війни. Її руйнування через безвідповідальні публічні звинувачення завдає стратегічної шкоди, яку важко виміряти в короткостроковій перспективі, але яка є абсолютно реальною. І врешті решт, не втомлююся повторювати. Працюючі інституції важливіші за справедливе покарання конкретної людини. Це контрінтуїтивна думка для суспільства, яке пережило безкарність. Але саме тут полягає головна пастка: бажання негайної справедливості може знищити умови, за яких справедливість взагалі можлива. Мінімум, якого варто вимагати від будь-кого, хто бореться з корупцією — той самий стандарт доказовості, якого вони вимагають від інших", – констатував експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — "Оптимистично": як нардепка Безугла відреагувала на чергові "плівки Міндіча".




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини