Чим ближче 9 травня, сакральна для росіян дата, тим більше повідомлень від розвідок (української і не тільки), а також від низки аналітиків, що країна-агресор готує нові удари по Україні. Не виключається навіть офіційне оголошення війни та загальна мобілізація. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чого очікувати від агресора – і чому.
Володимир Путін. Фото з відкритих джерел
Все, що може собі дозволити Росія на даному етапі – це методом переконання чи примусу шукати поповнення
Військовий експерт, полковник запасу Сергій Грабський вважає, що крім того, що є зараз, для якихось нових "пакостей" у росіян вже просто немає часу.
"Якщо ми гіпотетично розглядаємо питання застосування росіянами ядерної зброї, треба розуміти, що до 9 травня, як і власне 9 травня, це неможливо. Будь-який рух у бік підвищення активності у цьому напрямі було б розпізнано. І про це вже кричали б усе і вся, – пояснює експерт. – Також провалилася спроба влаштувати якусь "бурю у склянці" у Придністров'ї. Там немає достатньої кількості сил і коштів, щоб зробити щось серйозне. І окрім примітивних провокацій з того боку нічого не буде".
Що може стати якимось "апофеозом" для росіян 9 травня, то це заява про те, що вони остаточно "взяли Маріуполь", припускає Сергій Грабський.
"Бо вони кинули на це величезні сили. У стилі Жукова і Конєва 1945 року, коли вони заради найшвидшого взяття Берліна, клали масу бійців. Аналогічно діє і нинішнє російське військово-політичне керівництво, кидаючи спершу на штурм власне Маріуполя, а тепер на Азовсталь неймовірну кількість сил і коштів. Окрім цієї більш ніж умовної "перемоги", пред'явити до 9 травня їм більше нічого", – прогнозує експерт.
Щодо поповнення ресурсів для війни проти України, то, за словами полковника, є так звані об'єктивні показники мобілізаційної спроможності населення. І на даний момент у РФ вони становлять від 1 до 1,4 млн осіб. Але, щоби провести таку роботу, треба мати відповідну базу мобілізаційного розгортання. А це не лише пункти прийому особового складу та техніки, а й структури, які за це відповідають.
"Одна справа – зігнати чоловіків призовного віку до казарм, а інша – розподілити їх та поставити під командування когось. І тут ключова фраза — "когось". Раніше в Радянському Союзі було таке поняття як кадрові частини. Там зберігалося озброєння, бойова техніка, запаси матеріальних засобів та – головне – там був офіцерський склад. Тобто це міг бути умовний полк, забезпечений офіцерським складом, який чітко знав свої завдання. На сьогоднішній день таких кадрових частин у РФ не існує. Так що так, зібрати людей можна. Але, що робити з ними? Їх треба одягнути, взути, годувати, розмістити – і чогось навчати. А щоб чомусь навчати, це має робити хтось. Ті ж навчальні центри не призначені для підготовки такої колосальної кількості особового складу, яку можуть призвати під час мобілізації. Я шість років займався мобілізаційною роботою під час служби. І розумію обсяг завдань", – наголошує Сергій Грабський.
Крім того, навіть, якщо вони зможуть зібрати якесь поповнення, є порядок мобілізаційного розгортання – та порядок відновлення бойової спроможності. І останній може розтягуватись на місяці. Якщо йдеться про реальне відновлення боєздатності, а не просто тупе закидання в топку війни людських ресурсів (які навіть у РФ – не нескінченні).
Росія навіть близько не перебуває на рівні СРСР, який міг дозволити собі подібне, маючи відповідні ресурси. РФ таких ресурсів не має.
"Тому все, що може собі дозволити Росія на даному етапі — це методом переконання або примусу шукати поповнення. Пропонувати гроші, пільги або просто примушуючи тих самих військовослужбовців-строковиків підписувати контракти", – зазначає експерт.
Навіть якщо керівництво РФ зважиться на мобілізацію, зробивши політичну заяву на кшталт – "все на боротьбу зі світовим імперіалізмом" або щось таке – за цим не стоятимуть якісь практичні речі, упевнений Сергій Грабський.
"Ми вже маємо ситуацію, коли мобілізованих із так званих Луганської та Донецької "республік" одягають у форму незрозумілого зразка, дають їм шоломи зразки 60-х років, старі "трьохлінійки" – і кидають у бій без жодної підготовки. Але якщо за цих людей у РФ немає соціальної відповідальності, то спроба вчинити подібним чином з жителями Росії, її громадянами може викликати обурення. Як уже є прецеденти обурення на Південному Кавказі та в Бурятії, куди приходить багато трун чи повідомлень про загибель відправлених на війну місцевих чоловіків. Навряд чи Кремль захоче отримати щось таке у масштабах усієї РФ, – розмірковує експерт. – Крім того, треба розуміти, що фактор мільйона робочих рук, які будуть вирвані з економіки РФ, на додаток до санкцій, дуже негативно вплине на і без того складну економічну та внутрішньополітичну ситуацію. І тут я завжди нагадую, що у 1917 році саме мобілізовані стали тим самим паливом для вогню жовтневої революції, яка охопила тоді Російську імперію. І якщо РФ зараз спробує повторити щось таке – пожне подібне. Це станеться не одразу, не швидко, адже мобілізовані мають дозріти. Але це точно станеться".
Якщо Путін піде на всеросійську мобілізацію — це остаточно доб'є економіку
Експерт аналітичного центру Democracy House Анатолій Октисюк, підсумовуючи прогнози щодо путінських сюрпризів до 9 травня, надав наступні:
– оголошення війни Україні та як наслідок – всеросійської мобілізації;
– анексія вже окупованих територій (припустимо, оголосити про перемогу в "спецоперації" та зафіксувати за собою те, що вже захоплено на відповідний момент, насамперед, на Донбасі, у Херсонській та Запорізькій областях; можливо, оголошення про входження до складу РФ Абхазії, Придністров'я, Південної Осетії);
– оголошення "холодної війни" всьому колективному Заходу (типу – "проти Росії йде економічна війна, перемогли фашизм 1945-го, переможемо ще раз").
При цьому Анатолій Октисюк схиляється до того, що подібних різких кроків не буде. Швидше – суто символічні заяви.
"Якщо говорити про всеросійську мобілізацію – це своєрідна "червона лінія" для російського суспільства. Тим більше, що радянська система мобілізації у них фактично знищена. Доктрина будується на контрактній армії, у тому, що зовнішнього нападу нічого очікувати. Система широкої мобілізації до жодного разу не використовувалася. Навіть чеченські війни проходили за допомогою ротацій наявного складу", – наголошує аналітик.
Він також пояснює, що повномасштабна мобілізація – це одночасно взути, нагодувати, обмундирувати, навчити сотні тисяч солдатів.
"Фінансово-економічний блок РФ і так шокований тим, що відбувається. А якщо Путін піде на всеросійську мобілізацію – це остаточно доб'є економіку та ще й запустить маховик соціальної напруги. Росіяни люблять "воювати", лежачи на дивані з пивом, дивлячись пропагандистські шоу про те, як "сміються" їхні "Іскандери", і як вони перетворять на радіоактивний попіл. А якщо їх почати тягнути з дивана на реальну війну, то почнуться потрясіння", – прогнозує Анатолій Октисюк.
Срочників, на його думку, кидати у пекло війни Кремль навряд чи наважиться. Особливо після скандалів, які вибухнули після того, як з'ясувалося, що російське керівництво вже намагалося це зробити.
"Російські контрактники і так, по суті, задіяні щонайбільше в Україні. Внутрішні війська, ОМОН, Росгвардія потрібні, щоб утримувати внутрішні протести. До того ж, вояки з них ніякі. Краще, ніж мобілізовані музиканти та студенти з так званих "ДНР" та "ЛНР", але точно не та сила, яка може переламати хід війни. Найманці теж не особливо поспішають стати "гарматним м'ясом", тим більше, що українська армія отримує дедалі сучасніше озброєння від колективного Заходу", – зазначає експерт.
За його словами, моніторинг росЗМІ показує, що там роздають відповідні плани на кожен військовий округ. Що в такі терміни такий військовий округ повинен мобілізувати таку кількість людей.
"Швидше за все, основне поповнення буде за рахунок тих, хто служив раніше, хто перебуває у запасі, кому обіцяють високі виплати та соцгарантії. Воєнщина в РФ дедалі більше стає єдиним роботодавцем. Адже підприємства масово закриваються, і криза лише наростатиме. Економіка, що працює і зараз у ручному режимі, в цей час загинатиметься, ще більше скукоживатиметься. Проте у короткостроковому періоді – близько півроку – фінансово-економічний запас у країни-агресора є, – наголошує Анатолій Октисюк. – При цьому росіяни бачать великі втрати, які зазнають в Україні. І бажаючих воювати – дедалі менше. У тому числі через викос молодшого і середнього командирського складу, на якому, як правило, все тримається. Ну а те, що росіяни кидатимуть в Україну, це, по суті, "ополчення", "гарматне м'ясо". Яке мотивовані та навчені за новими стандартами українські військові тут ударно утилізують".
Читайте також на порталі "Коментарі" — ЗСУ пішли у контрнаступ за двома напрямками.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.