Які наслідки блокади українського кордону: чому Польща затягує вирішення питання

Схоже на те, що Варшава сподівається, що Київ прийме її правила гри

Україна увійшла в березень під блокаду кордону з боку польських фермерів. Блокаду, яка б'є по українському бюджету, по наших Силах оборони. При цьому зустріч із врегулювання ситуації польська влада хоче провести лише наприкінці березня. Про що говорить ситуація зараз? Як події можуть розвиватись далі? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Орієнтований на експорт бізнес постраждає як в Україні, так і Польщі

Експерт з питань аграрної політики, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук наголошує, що наслідки перекриття кордону продовжать відчувати всі.

"Оскільки, – пояснює він, – орієнтований на експорт бізнес постраждає як в Україні, так і в Польщі. Мова про фінансові втрати, додаткові об'їзди".

Через об'їзди, продовжує експерт, вартість імпортованого та експортованого зростає – і втрат зазнають обидві сторони.

"Якщо кордон і надалі буде перекритий, для України це не стане критичним ударом, – наголошує Денис Марчук. – Адже лише 5% зерна перевозиться сухопутним транспортом. Близько 80% йде Чорним морем, інше – річковими портами на Дунай. Але ситуацію, безперечно, треба врегулювати".

Тому продовжує експерт. Україна запропонувала "План взаєморозуміння" для розблокування кордону. Один із пунктів якого передбачає створення трьохстороннього штабу: Україна, Польща, Європейська комісія.

"Тристоронній штаб має працювати цілодобово, і питання блокування кордону має бути вирішене значно раніше, ніж 28 березня", – упевнений Денис Марчук.

Намічені на цю весну місцеві вибори в Польщі впливають на ситуацію

Співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький розмірковує так:

"Складнощі в тому, що нинішній польський уряд – коаліційний ("Громадянська коаліція" прем'єра Дональда Туска, а також "Третій шлях" та "Ліві"). І у членів коаліції – різні погляди на багато речей. У тому числі на відносини з Україною, зокрема, в аграрному плані. Вони не те, щоб радикально відрізняються, але - відрізняються. І потрібно постійно шукати компроміси в середині. При постійному тиску правлячої шість років партії "Право і справедливість", яка тепер стала опозицією (ПіС, з лав якої і чинний президент Анджей Дуда). І це все на фоні намічених цієї весну місцевих виборів, які правлячі сили не хочуть програти ПіС. Доводиться враховувати весь цей набір, а також підігравати електорату з частини аграріїв".

Звідси, пояснює експерт, жорсткі заяви з боку Туска, у тому числі щодо розгляду варіанта чи не повного закриття кордону з Україною.

"Схоже на те, що Варшава сподівається – Київ прогнеться. І піде на всі умови, які виставляє польська сторона. На кінець березня польський уряд призначив переговори саме тому, щоби ближче до виборів отримати якісь бонуси. Сподіваючись, що дотисне Україну. По-хорошому, всі ці проблеми з експортом нашої аграрки до Європи (а вони – комплексні, тут не лише про українсько-польські відносини) необхідно було вирішувати раніше. Вони спливатимуть у нас час від часу практично з усіма європейськими сусідами. Як би ми до цього не ставилися, вони захищають свої національні інтереси, своїх виробників. Зробити це за рахунок Німеччини чи Франції державам Східної Європи не дуже вдається. А за рахунок України – цілком можливо. Чим вони користуються", – констатує Олексій Голобуцький.

Читайте також на порталі "Коментарі" - хто виграє від кризи, що тривала, у відносинах України та Польщі: як виправити ситуацію.