Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
В американо-китайських перемовинах українське питання за пріоритетами, певно, було десь на 4-му місці. На 1-му місці, як одразу публічно оголосив Сі, було питання Тайваню. Це справді серйозне питання, оскільки амбіцією Китаю є завершити об’єднання навколишніх територій, які Китай вважає своїми і де проживають китайці. Але саме Тайвань для Сполучених Штатів довгі роки був центром стримування Китаю у регіоні. Про це розповів експерт-міжнародник Ілія Куса.

Трамп та Сі Цзіньпін. Фото: з відкритих джерел
Більше того, зауважує експерт, в американській ядерній доктрині одним із випадків, коли США можуть без коливань застосувати ядерну зброю, є спроба Китаю силою захопити Тайвань. Це положення було закріплене ще у часи Холодної війни, і навряд чи його хтось досі змінював. Тому невипадково у Китаї заявляють, що питання Тайваню має бути вирішене, аби це не стало причиною ядерної війни між двома наддержавами.
За його словами, третє питання – це, безумовно, війна США проти Ірану. Трампу дуже хотілося прилетіти на зустріч із Сі переможцем у цій війні, але справжньої "перемоги" у цій війні немає і близько. Щоб завершити цю війну, Трамп буде готовий залучити Китай до умовних гарантій безпеки для Ірану. Як мінімум — аби унеможливити створення Іраном ядерної зброї; як максимум — щоб якнайшвидше забезпечити відкриття Ормузької протоки.
Експерт зауважує, втім, є і друга хороша новина: США поступово ділять світ без участі Росії. Ще 5 років тому Путін дуже хотів сидіти за столом переговорів із Трампом і разом розподіляти сфери впливу, в тому числі й щодо Китаю. Але під час війни в Україні стало очевидно, що світ ділитимуть без Путіна. Хоча при цьому під сфери впливу двох великих держав може потрапити і сама Росія.
Читайте також на порталі "Коментарі" — під час першого дня візиту президента США Дональд Трамп до Китаю переговори з лідером КНР Сі Цзіньпін пройшли у помітно більш напруженій атмосфері, ніж очікувалося. Як пише The New York Times, американський лідер намагався демонструвати примирливий тон і робив ставку на особисту дипломатію, проте Сі з перших хвилин дав зрозуміти: Пекін має жорсткі кордони, які Вашингтону краще не перетинати.