Яке церковне свято 7 липня відзначають християни: чого не можна робити в цей день

7 липня християни відзначають день народження Хрестителя Іоанна або Різдво Предтечі. Відповідно до Святого Письма це було чудом для його літньої матері, що доводилася родичкою Святій Марії. Іоанн виріс та проповідував пришестя Месії Христа.

Фото ілюстративне / Pixabay

Наші предки в цей день святкували літнє сонцестояння, 24 червня за старим стилем, 7 липня – за новим. Це свято є у всіх слов'янських народів — у шведів воно має назву Мidsommar, що перекладається, як середина літа. У французів це свято Saint Jeans Святого Жана, В албанців — flakagajt з перекладу день полум’я. Поляки відзначають свято sobotka, словенці – kresu den з перекладу вогняний день. Болгари називають свято Яновден. Купалою називали літнє сонце.

Про це свято згадували літописці в Волинському (1262 рік) і Густинському (приблизно 1620 рік) літописах та в "Синопсисі" (1674 рік).

Історики наводять приклади наказів гетьманів щодо заборони купальських святкувань — в 1719 році очільник козацької держави в Лівобережній Україні Іван Скоропадський видавав такий наказ. В ньому йшлося про покарання для тих, хто бере участь в "вечерницах, кулачных боях, сборищах под Ивана Купала и проч.". Наказ видавала й цариця Катерина в 1769 році.

Однак традиції збереглися й продовжують жити, наразі обряди має інсценізовану форму. Наші предки вкладали магічний сенс в культ вогню, води та рослин та виконували обряди задля того, щоб був гарний врожай, здоров'я в людей. До обрядів відносять: плетення вінків дівчатами і пускання їх на воду, ворожба на долю; хороводи довкола купальського деревця Марени та Івана; розпалювання багать та стрибки через них; спалювання або потоплення деревця; спалювання опудала; ритуальна вечеря.

Вірили, що купальська роса має цілющі властивості, тому нею треба вмиватися, а в річках та водоймах купатися для очищення та оздоровлення. Водоймам приносили символічні жертви — купальські деревця або опудала з гілок, часто вербових. Є повір'я, що вночі грали символічне весілля між Іваном та Мареною, з цієї пори починався шлюбний сезон. Вночі та на світанку збирали лікарські рослини, прикрашали домівки папороттю та гілками, квітами. Дівчата робили для себе гілки-купайли — прикрашаючи їх стрічками, вінками з квітів, бубликами. Потім цю гілку кидали у вогнище в якості жертви богу сонця, що народжується.

Вірили, що вогню уникають відьми. Біля сіл та селищ розводили високі багаття, дрова приносили учасники дійства. Вогонь символізував сонце, були обряди котити з пагорбів палаючі колеса. Навколо вогнища танцювали, через нього стрибали для здоров'я та очищення.

Відповідно до забобон в цей день не можна продавати, давати в борг, брати в борг, підбирати гроші з землі, якщо знайшли.

Як писав портал, наразі триває Петрів піст. Які були традиції святкування Петра та Павла в українців. Існують забобони, що під час посту не вінчаються й не хрестять дітей.