Війна в Європі давно йде і є всі підстави для її розростання
У Bloomberg вважають, що якщо США відмовляться від підтримки України у війні з Росією, це може обернутися невдачею для всього демократичного світу, остаточним крахом глобального порядку. Готуватися до війни з РФ закликають Європу прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, а також представники ФРН - і політики, і аналітики. Про що говорять такі публікації та заяви? Що це означає для України? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Метушня, яку Росія влаштувала навколо країн Балтії, точно не випадкова
Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков розмірковує так:
"Не минуло й двох років повномасштабної війни Росії проти України, як у Європі (та й загалом у світі) почали адекватно сприймати те, що відбувається. У тому числі – що насправді війна в Європі триває вже майже два роки. Так, Україну можна сприймати як такий собі "санітарний бар'єр" між варварською недоімперією та цивілізованою Європою. Але Україна – це частина Європи. І географічно, і ментально".
Отже, констатує експерт, війна в Європі давно триває. А війна, продовжує він, це така матерія, яка має властивість до шаленого розповзання. Така собі надплинна рідина, якась зараза, яку, якщо не глушити антибіотиками, розповзатиметься все далі.
"Що стосується США, там триває боротьба між політичним підходом в управлінні країною (із впливом на світ, що властиво нинішньому президенту – Джо Байдену) – та бізнесовим підходом, близьким до Дональда Трампа, – пояснює аналітик. – Бізнесовий підхід передбачає, як правило, арифметичні дії. Наприклад, якщо РФ вчетверо більше України, нічого тут особливо боротися. За тією ж логікою, що велика корпорації в бізнесі завжди перемагає малу, якщо остання не має якихось дивовижних ноу-хау. Так і за бізнесовою логікою Трампа: треба мінімізувати збитки та згортати допомогу Україні. Концентруючи зусилля на тому, що хвилює республіканського виборця. На тій же незаконній міграцією через мексикано-американський кордон. Європа не хоче вкладатись у безпеку (це і про внески НАТО, і про підтримку України) стільки, скільки Штати? Значить, нехай розбирається із цією війною сама!".
Росія та росіяни не лякають американців так, як європейців, зазначає Олександр Кочетков. Бо між нами – океан. А ось Європа, на щастя, почасти почала лякатися. І частково ж – розуміти, що, якщо в Україні ця російська орда знаходить чим поживитися, тягне до себе купу трофеїв, то наскільки ласішим у цьому сенсі виглядає той самий ЄС.
"Возня, яку Росія влаштувала навколо
країн Балтії, точно не випадкова. Путіну дуже хотілося б втягнути в цю війну Білорусь. Розширити кількість учасників. Але білоруси воювати із українцями не хочуть. Розуміючи, що тут їм влаштують пекло. Ось РФ і переконує їх, що балтійські держави – слабка ланка. Що НАТО не захищатиме їх. А якщо стане, то суто символічно. Тим більше, що Білорусь начебто має тепер ядерну зброю, передану РФ (при цьому вона, якщо дійсно передана, російською ж і залишається). Чому б не спробувати? Саме в такій логіці діє Кремль, схоже, маючи намір втягнути білоруську армію з частиною російського контингенту, який там перебуває, до військових провокацій проти Польщі або країн Балтії. На захоплення того ж таки Сувалкського коридору (пробиття шляху до Калінінградської області) і так далі", – пояснює експерт.
Це, наголошує він, – те, що на поверхні. Не можна виключати також провокацій щодо Казахстану чи якоїсь іншої практично беззахисної країни пострадянського простору, вважає Олександр Кочетков.
"Сподіваюся, що Європа зрозуміє – щоб уникнути подібних жахів, щоб війна аналогічна до тієї, що вирує в Україні, не виплеснулася далі, треба максимально підтримувати нашу країну. Адже так воювати, як Україна зніжена Європа не в змозі. І це розуміння все частіше проявляється у різноманітних публікаціях та заявах, у діях типу нарощування потужностей ВПК, проведення відповідних навчань. Загалом – позитивний трек", – резюмує експерт.
У світу є шанс завдати вирішальної поразки авторитаризму
Політолог Володимир Цибулько впевнений: демократичний світ має тримати себе в тонусі, адже Росія справді нарощує ланцюг конфліктів та воєн одночасно на багатьох майданчиках у спробі виміняти скасування цих конфліктів на свої завоювання в Україні.
"Але ж будь-який компроміс із крокодилом лише збільшує апетит крокодила, – нагадує політолог. – Світ має шанс завдати вирішальної поразки авторитаризму. Але електоральні демократії вразливі щодо постійного формування настроїв свого громадянського суспільства. Тому потрібні постійні медійні стреси, особливо, коли економіка не надто успішна. Згадати бодай як легенду навчень Бундесверу сприйняли як реальний сценарій
нападу Росії".
Активності європейських лідерів якраз і забезпечують формування суспільних настроїв на остаточне добивання авторитарних режимів, які не зупиняться в нарощуванні агресії, вважає Володимир Цибулько.
Захід входить у логіку передвоєнного світу
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян упевнений, що на наших очах відбувається злам учорашньої парадигми на завтрашню.
"Ми ще знаходимося саме у моменті такого зламу. Коли мирне життя припиняє своє існування – і Захід входить у логіку передвоєнного світу. Усвідомлюючи, що потрібно готуватися до гіршого. Це починає структурувати політично інші процеси, а виклики змінюють свої акценти", – пояснює експерт.
У Європі, на його думку, справді, стурбовані тим, що непрогнозовані з точки зору безпекових і зовнішньополітичних пріоритетів США, можливо, як у процесі виборчої кампанії, що кризово проходить, так і за її результатами (у разі перемоги Трампа), можуть залишити європейців без підтримки у разі розростання російської агресії.
"Відповідно – ЄС та Великобританія роблять більше акцентів на створення внутрішніх точок опори для забезпечення своєї безпеки. Плюс – продумуються механізми впливу на США. Щоб ті залишалися у межах, взятих на себе безпекових зобов'язань щодо європейських партнерів. Як центральна країна Північноатлантичного Альянсу", – зазначає Олег Саакян.
Для України, наголошує він, добре, що колективний Захід почав прозрівати. Не лише ті, хто з самого початку розумів ризики (Польща, країни Балтії), а й ті, хто сумнівався чи ігнорував загрози.
"Все у більшої кількості європейців визріває розуміння, що російсько-українська війна – не локальний чи навіть регіональний "міжсобойчик", а пролог до глобальної війни, – пояснює політолог. – І що саме результат російсько-українського протистояння визначить – чи буде світ загалом безпечнішим, чи скотиться у низку воєн, фактично – у чергову світову".
Читайте також на порталі "Коментарі" - жести залякування чи реальні загрози: про що говорять натяки Путіна про вторгнення до ЄС.