Сьогодні, 15 березня, відзначається Всесвітній день захисту прав споживачів. Видання "Коментарі" продовжує обговорювати з експертами різні сфери цього захисту в Україні, яка другий рік живе в ситуації відбиття російської широкомасштабної агресії.
Зроблено в Україні. Фото: з відкритих джерел
Кожен виробник і продавець зацікавлений в якості товару, що випускається або продається, послуги, що надається
На думку економіста, співзасновника "Студії здорового глузду" та "Рух Україна 30" Андрія Гарната, Всесвітній день захисту прав споживачів нагадує про те, що в усьому варто керуватися насамперед здоровим глуздом.
"Права споживачів чудово та ефективно захищають самі споживачі. І роблять вони це насамперед своїм гаманцем. Адже ніхто в здоровому глузді не стане повторно купляти неякісний товар. А в особливих випадках, коли продавець відмовляється приймати бракований товар, споживач може зробити повернення та компенсувати завдані збитки через суд", – зазначає експерт.
А от, коли держава надмірно заходить регуляторною функцією у приватний комерційний сектор, відбуваються перегини, що шкодять розвитку ринку, упевнений Андрій Гарнат.
"Наприклад, – продовжує він, – у роздрібній торгівлі, при поверненні купленого товару через "передумав купувати", 14-денний простий товар на руках у покупця продавцю ніхто не компенсує. До того ж, у нього виникають витрати, пов'язані з додатковою перевіркою і прийманням товару, що повернувся таким чином".
Андрій Гарнат наголошує, що у виробників є свої штучно створені державним регулюванням складності – це жорсткий регламент облаштування виробничих приміщень, обладнання, режиму праці.
"Кожен виробник і продавець зацікавлений в якості товару, що випускається або продається, послуги, що надається. Він несе відповідальність за аварії на своєму виробництві чи торговій точці, – розповідає експерт. – Свобода дій підприємців у сфері виробництва народжує нові продукти та широкий асортимент, який незмінно переходить у якість. І найкращим регулятором та суддею на цьому полі є споживач, який робить свій вільний вибір".
Споживач в Україні взагалі не захищений
Голова Спілки споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони довкілля Громадської Ради при КМДА Олег Попенко розмірковує так:
"На жаль, в Україні споживач (а в моєму випадку – споживач комунальних послуг) взагалі не захищений. Ми маємо кілька служб, які зобов'язані захищати споживачів від монополістів. Але, по суті, жодна з них не виконує своїх функцій".
За словами експерта, якщо взяти Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), то вона реагує лише на рідкісні заяви споживачів про порушення їхніх прав. Але це, наголошує Олег Попенко, стосується лише ліцензіатів НКРЕКУ. По суті, поскаржитися (і треба знати – як, куди) можна на обленерго та облгази, але й ті мало реагують на ці скарги.
"Є ще Державна продовольча споживча служба. Але по суті вона ніяк не впливає на комунальників та енергетиків, – наголошує Олег Попенко. – Процедура подання заяв складна, відповідь слід чекати місяцями. Та й вирішити проблему вони не спроможні. Приміром, за 2020 рік до служби 15-51 (Контактний центр м. Київ) зателефонували десятки тисяч жителів столиці, а до ДППС написали заяви лише 650 осіб. Це і відображає "роботу" відповідних структур та рівень недовіри до них".
Читайте також на порталі "Коментарі" — в Інституті вивчення війни (ISW) розповіли, перед яким вибором незабаром опиниться Кремль.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.