Вже не в обіймах з Росією: як Києву ще більше заручитися підтримкою Китаю

У телефонній розмові президент Франції Еммануель Макрон та голова Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпін обговорили, серед іншого, ситуацію в Україні. У повідомленні Єлисейського палацу наголошується, що "лідери двох держав нагадали про свою прихильність до поваги територіальної цілісності та суверенітету України та погодилися щодо необхідності досягнення режиму припинення вогню". Чи можна говорити про зміну китайської позиції від початку широкомасштабної російської агресії? Що Західний світ може запропонувати Китаю, щоб той не лише дотримувався умовного нейтралітету в російсько-українській війні, а й натиснув на РФ з метою якнайшвидшого завершення агресії? Що війна в Україні означає для КНР? Видання "Коментарі" за допомогою експертів спробувало розібратися у ситуації.

Сі Цзіньпін. Фото: з відкритих джерел

Прихильність КНР до боротьби з голодом в Африці можна спробувати використати з метою розблокування експорту зерна з українських портів

Магістр державного управління, політолог, соціолог Володимир Воля вважає, що позиція Китаю не змінилася.

За його словами, КНР з часів Мао Цзедуна дотримується нейтральної позиції у сенсі позаблоковості. У сучасну епоху, особливо останніми роками, Китай активно використовує антиблокову риторику в політичному протистоянні з колективним Заходом загалом та США зокрема. І війна РФ проти України, на жаль, розглядається китайським керівництвом у контексті цього протистояння, наголошує експерт.

Він звертає увагу, що Китай розвиває партнерство з багатьма державами Африканського континенту. І прихильність КНР до боротьби з голодом в Африці можна спробувати використати з метою розблокування експорту зерна з українських портів. Та й сам Китай, наголошує політолог, потребує постачання певних видів продовольства з України. І в цьому аспекті він міг би відійти від своєї нейтральності, чинячи тиск на РФ.

Голова Сі Цзіньпін раніше делікатно намагався пояснити російському лідеру порочність та безперспективність авантюристичних дій

Доктор політичних наук, професор Валентин Якушик упевнений, що телефонна розмова лідерів Китаю та Франції, що відбулася 10 травня, є досить важливою подією у міжнародній дипломатії. На його думку, у ньому було розставлено найважливіші акценти у питаннях бачення кожної з цих великих держав сучасної геополітики та геоекономіки.

Він наголошує, що КНР ніколи і жодною мірою не підтримувала вторгнення російських військ в Україну.

За його словами, нинішня війна в Україні та для Китаю є трагічним багатоаспектним процесом. І ось чому:

1) Україна була для Китаю реальним та перспективним партнером у економічній співпраці, у тому числі партнером-реципієнтом у програмах величезних китайських інвестицій;

2) війна підриває основи продовольчої безпеки у світі, веде до стрибка цін на сільськогосподарські товари, створює додаткові (не лише логістичні) труднощі для КНР у забезпеченні свого ринку сільгосппродуктами, загрожуючи дефіцитом щодо низки товарних позицій;

3) створюються несприятливі умови реалізації політики Китаю, спрямованої на зміцнення основ багатополярного світу.

Захід має свій погляд на те, що відбувається

Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії "Національна платформа" Катерина Одарченко зазначає:

За словами Катерини Одарченко, якщо послухати китайських аналітиків, ключових професорів університетів, там просувають два ключові меседжі. Перший – Захід має свою точку зору на те, що відбувається, але ситуація набагато складніша, ніж подає західна преса. КНР має свій погляд. Друга – на думку китайських аналітиків, Росія була нібито спровокована на агресивні дії.

Читайте також на порталі "Коментарі" — ЗСУ розбили позиції окупантів під Ізюмом.