Військовий облік жінок: які наслідки можуть бути для українок і роботодавців

Жінки повинні ставати на військовий облік. Фото: Сухопутні війська Facebook ВСУ

Експерти для порталу "Коментарі" пояснили, які можуть бути наслідки від постановки жінок на облік і чи взагалі вдасться зробити таку титанічну роботу за 12 місяців.

Навіщо ставити жінок на військовий облік, якщо Міноборони у принципі не уявляє, навіщо це потрібно

Економічний експерт, співзасновник Аналітичного консалтингового агентства "Українська Фабрика Думки", кандидат наук держуправління Юрій Гаврилечко підрахував прямі втрати для економіки, якщо жінки підуть на військовий облік.

Згідно з його розрахунками, прямі втрати у заробітній платі та частині ВВП країни можуть становити 70-80 млрд грн мінімум або — 1,5... -1,7% ВВП за рік. Це якщо вважати, що на облік підуть ставати 8 млн жінок, що працюють, а оплата їх праці мінімальна — 39 грн/год. Тому що їм потрібно буде взяти довідки у гінеколога, зробити флюорографію, а потім пройти повне медичне обстеження, можливо, взяти якісь документи у ЦНАПах, тобто на це все піде щонайменше п'ять повних робочих днів.

Юрій Гаврилечко зазначив, що нинішня система військкоматів ледве справляється з обліком призовників-чоловіків, а це кілька десятків тисяч людей на рік.

Тут же він додає, що за вісім років війни не збудували у країні навіть патронного виробництва. В Україні немає власного виробництва набоїв, немає виробництва снарядів. З радянських складів, які були, багато вибухнуло. А збройові заводи, що залишилися, сидять практично без замовлень або знищуються, як київські "Арсенал" і "Більшовик".

За його словами, незрозуміло, у який термін це буде зроблено і коштом яких ресурсів країна збирається когось навчати, годувати, одягати, забезпечувати зброєю.

"Єдиний план – зібрати з людей штрафи за "непостановку". Немає інших планів. Будь-яка ініціатива має мінімум дві частини: одна частина грошова, а друга – ресурсно-адміністративна. На сьогодні ресурсно-адміністративну ніхто не продумував, ніхто не здогадувався, що вона існує", — додає експерт.

Адже наказ Міноборони – це наказ його співробітникам. А от щоб лікарі розуміли, які документи видаватимуть тим, кого мобілізуватимуть, потрібно було видавати спільний наказ із МОЗ, а щоб ще й роботодавці розуміли, як їм поводитися, то ще й із Мінпраці доведеться його погоджувати як мінімум. Щоб на основі цих наказів розроблялися і "спускалися вниз" порядки та інструкції. З іншого боку, сімейні лікарі –   вже ФОП і вони не отримають інструкцій від МОЗ чи органів місцевого самоврядування.

Потрібно було проводити інформаційну, виховну, освітню роботу з населенням

Політичний експерт і заступник директора Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський каже, що подібна ідея є прийнятною та адекватною умовам, часу та ситуації, у якій ми знаходимося, а також загальноєвропейському тренду на гендерну рівність.

Адже в Україні вісім років не припиняється військовий конфлікт із РФ на Донбасі та можна припустити, що він триватиме довго. Також він зазначає, що понад 100 тисяч російських військових біля кордону є нічим іншим, як прямою загрозою вторгнення в Україну. Це спричинить запровадження надзвичайного стану, мобілізацію, зокрема і жінок низки професій. Але щоб це не було несподіванкою, варто проводити цю роботу заздалегідь.

На думку експерта, є кілька мінусів реалізації ініціативи з постановкою на військовий облік. По-перше, всю підготовчу роботу потрібно було проводити поетапно, з виникнення конфлікту на Донбасі.

До того ж не продумано і форму реалізації ініціативи постановки жінок на військовий облік.

Владислав Дзівідзінський впевнений, що економічні втрати, про які говорить Юрій Гаврилечко, неминуче будуть. Або прямі втрати від того, що люди будуть відсутні на робочому місці та не виконуватимуть роботу, або непрямі втрати. Другі можливі, якщо всім жінкам дозволять у робочий час пройти медкомісію для постановки на облік та заплатять за ці дні.

Як повідомляв портал "Коментарі" раніше, українка прийшла ставати на військовий облік, але у неї вимагали довідки від лікарів.