Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО та розміщення на їхній території підрозділів альянсу зробить країни потенційними військовими цілями Росії. Про це заявив перший заступник постійного представника РФ при ООН Дмитро Полянський в інтерв'ю британському онлайн-виданню UnHerd News Експерти проаналізували ситуацію для видання "Коментарі".
НАТО. Фото з відкритих джерел
Ми бачимо чергове геополітичне фіаско Кремля
Директор аналітичного центру "Третій сектор", політолог Андрій Золотарьов наголошує, що відбувся стратегічний поворот у зовнішній політиці Швеції та Фінляндії.
"Раніше вони слідували позиції нейтралітету. Навіть був такий термін "фінляндизація" – коли країна балансує між двома воєнно-політичними блоками (як Фінляндія між НАТО та країнами Варшавського договору). Але російська агресія проти України поставила крапку у цій позаблоковій лінії. Важко не погодитися з президентом Зеленським, який на нещодавній зустрічі з французькими студентами наголошував, що саме РФ підштовхнула Фінляндію та Швецію до вступу до НАТО", – зазначає експерт.
На його думку, для Росії такий крок скандинавів став несподіванкою.
"Подібного повороту подій у Кремлі, схоже, не очікували. І нервова реакція представників російського МЗС, путінського оточення, самого Путіна це підтверджує", – вважає Андрій Золотарьов.
Він наголошує, що вступ Швеції та Фінляндії до НАТО не просто збільшує Альянс, але й присуває його до кордонів РФ. І не просто до кордонів. Фінляндія як країна-член НАТО буде тепер за 200 км від Петербурга – другої столиці Росії, путінської батьківщини. Звідси всі ці істеричні заяви, упевнений експерт.
"Ми бачимо чергове геополітичне фіаско Кремля. Подібно до Кримської війни для Російської імперії, так звана "спеціальна військова операція" РФ в Україні веде росіян до серйозної геополітичної поразки. Адже в результаті країна-агресор не просто не досягає своєї мети, а й отримує результат, зворотний бажаному. Намагалася не допустити наближення НАТО з боку України – отримала розширення Альянсу з іншого боку, від шведів і фінів, які раніше не думали про це. Намагалася повернути Україну у свою геополітичну орбіту – отримала люту ненависть на десятиліття та неминучу поразку у цій війні", – резюмує Андрій Золотарьов.
Подібні загрози можуть лише переконати країни НАТО у необхідності збільшення військової допомоги Україні та посилення санкційного тиску на Росію
Експерт Українського інституту політики Владислав Дзивідзінський зазначає, що ситуацію із розширенням НАТО треба оцінювати з обох боків. З політики, риторики та військової доктрини РФ – і із боку Західного світу, зокрема, в особі Альянсу.
"З погляду Росії, все, що не російське, є ворожим. Класичний російський шовінізм – все погане, крім нас. У цю спільну доктрину, сформовану за 20-річну епоху Путіна, повністю укладається образ НАТО як ворога. І якщо цей ворог стає більшим за рахунок входження до Альянсу нових країн (в даному випадку Швеції та Фінляндії), то автоматично це – погано для РФ і погано закінчиться для НАТО та найновіших членів. Такою є логіка Кремля", – пояснює експерт.
Промовчати таке розширення РФ, зрозуміло, неспроможна. Але й відповісти їй нема чим, вважає Владислав Дзивідзінський. Окрім чергових погроз та заяви у стилі "Росія не дозволить, не дозволить, відповість…" тощо.
"Як, наприклад, розуміти загрозу, що Швеція і Фінляндія, у разі розміщення там сил Альянсу (якими вони самі, схоже, незабаром стануть) можуть стати деякими "точками для поразки" з боку Росії? Навряд чи на це здатний відповісти сам Полянський, який робить подібні заяви, – каже експерт. – Проте РФ, незважаючи на санкції, на програші у війні з Україною (глобальний – стратегічний та тактичні, що посилюються), продовжує нарощувати градус конфронтації. Спираючись на те, що Захід не хоче втягуватися у відкриту війну з божевільною Росією, яка все частіше загрожує ядерною зброєю".
У свою чергу, продовжує Владислав Дзивідзінський, блок НАТО, сформований свого часу для протистояння з СРСР, схоже, розумів, що рано чи пізно йому доведеться зіткнутися з правонаступницею Союзу, що розпався, — Росією.
"Після широкомасштабного російського вторгнення в Україну були санкції, попереджувальні заяви. Але на РФ це не подіяло. Вона продовжила агресію, множачи військові злочини. Що й спонукало раніше нейтральні Швецію та Фінляндію форсовано рушити в НАТО, – зазначає експерт. – А сам Альянс – різко збільшити військову присутність у Європі та спокійно реагувати на чергові загрози з боку росіян. Більше того, такі загрози можуть лише переконати країни НАТО в необхідності збільшення військової допомоги Україні та посилення тиску на Росію. Захоплювати яку, воювати з якою Альянс ніколи не збирався, хоч роспропаганда змальовує НАТО саме таким агресивним блоком. При цьому НАТО посилено готується до оборони від непередбачуваної, неадекватної РФ. І що більше зміцнюється НАТО, то більше це злить Росію, яка розуміє свою слабкість перед системою колективної безпеки".
Читайте також на порталі "Коментарі" — РФ доведеться відмовитися від створення "котла" Ізюм-Слов'янськ-Дебальцеве.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.