Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
Трампу потрібен імідж миротворця, але на Близькому Сході досягти швидкого успіху йому дедалі складніше. Тож головним майданчиком для демонстрації "миротворчості" залишається російсько-українська війна. Водночас, як вважає викладач Києво-Могилянської академії та підприємець Валерій Пекар, тиснути на Росію Трамп фактично не може — натомість важелі впливу є щодо України. Чи варто після чергових переговорів у Кремлі очікувати реального миру? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, зібравши думки експертів.

Дональд Трамп. Фото: з відкритих джерел
Викладач Києво-Могилянської академії, підриємець Валерій Пекар зазначив, Трампу потрібно виграти вибори, а для цього потрібно мати імідж миротворця. При цьому в Ірані Трамп не може досягти нічого. Залишається російсько-українська війна.
Експерт вважає, що тиснути на росію Трамп не буде. Неважливо, хоче він чи не хоче, він не може. Нема чим. Тиснути на росію може Китай, але він чекає, поки його про це попросять США, і виставить великий рахунок за допомогу. Тому, переконаний Валерій Пекар, Трамп буде тиснути на Україну, але не тому, що хоче, а тому, що може.
На його думку, Україна спробує дипломатичним і військовим способом скоригувати картину, яку бачать у Вашингтоні, але це не матиме наслідків, бо Вашингтон дуже обмежений у своїх маневрах.
Він наголошує, все це нічим не закінчиться. Розмови про великі прориви, які ви почуєте, це дипломатичні танці. Це повідомлення не для вас. Все буде так, як було й раніше, без очікувань.
За словами експерта, проте є й негативні моменти, ми маємо досить непогану картину об'єктивно і водночас дуже погану суб'єктивно. Моральний дух почав падати у липні з моменту відставки уряду без всяких пояснень. Далі були всілякі інші розчарування, корупційна історія в ОП, перестрілка спецслужб, корупційна історія в генпрокуратурі, і у всіх є відчуття, що це не кінець. Коли йде такий процес, гарні новини в принципі не сприймаються або ж їм приписуються мінімальні вагові коефіцієнти. Щоб перебити одну погану новину, треба потопити не один, а десять крейсерів Чорноморського флоту. Розбомбити не десять, а сто НПЗ.
Блогер, політичний оглядач Сергій Марченко зазначив, для нас приниження Віткоффа і Америки на переговорах у Кремлі – це сміх крізь сльози. Не тому, що нам жаль цього опущеного американського "русского", а тому що слабка Америка дає путіну можливості, яких він ніколи не мав і не матиме за іншого президента США.
За його словами, до Києва двоє посланців Трампа приїхали з тим самим, з чим завжди – з вимогою капітуляції і припинення української державності у близькій перспективі.
Сергій Марченко зауважує, найцікавіше полягає у тому, що, очевидно, для того, щоб погасити черговий корупційний скандал, президент оголосить про якісь домовленості. Йому треба змінити повістку і виграти час, поки Генеральний прокурор буде переховуватися, а суспільство трохи випустить пар.
Також видання "Коментарі" повідомляло – навіть падіння Донбасу не зупинить війну: у США розкрили інші цілі Путіна.