За зачиненими дверима майже три години говорили про план досягнення миру Володимир Зеленський і Дональд Трамп у клубі американського президента Мар-а-Лаго, що у Маямі, штат Флорида. Чим закінчилися ці пермовини? Видання "Коментарі" розбиралося у цьому питання, зібравши думки експертів.

Володимир Зеленський та Дональд Трамп. Фото: з відкритих джерел
Жодної конкретики досягнуто не було
Політолог, професор кафедри міжнародних відносин Державного університету "Київський авіаційний інститут" Максим Ялі зазначив, укладання "угоди" вже в січні, як обидва заявили, виглядає малоймовірним
Зазначив, якщо відкинути "дипломатичну мішуру" із спільних заяв за підсумками зустрічі президентів Володимира Зеленського з президентом Дональдом Трампом, то жодної конкретики досягнуто не було. Причому від слова зовсім.
"Питання територій та гарантій безпеки Україні, як і раніше, залишаються невирішеними. Тому навряд чи варто очікувати реального прориву і тим більше укладання "угоди" вже в січні, як обидва заявили", – висловився політолог.
Такі "гойдалки" триватимуть доволі довго
Нардеп, політичний аналітик Микола Княжицький зазначив, наразі достеменно невідомо, про що саме говорили Зеленський і Трамп у Флориді. Відомо лише, що Україна не робила заяв про прийняття якихось мирних умов, і не факт, що це взагалі очікувалося учасниками зустрічі. Політик зазначив, за відсутності реальних результатів у мирному врегулюванні адміністрації США важливо показати своїм виборцям, що вони продовжують займатися переговорами, а інші учасники позитивно оцінюють роль США в цьому процесі. Тож учора у Флориді ми побачили своєрідний "план Б": Зеленський багаторазово повторював, що "все узгоджено на 95%", і ще більше дякував особисто Трампу, Віткоффу та іншим учасникам процесу.
"Очевидно, аналогічні заяви очікуються і від Путіна. Але оскільки можливості тиску на нього у американців обмежені, вони використовують найдешевший для себе інструмент – словесні заяви про те, як Путін нібито дуже хоче завершити війну. Політична мова – дешева мова, і американці демонструють у цьому справжній майстер-клас", – зазначив аналітик.
Він додає, у всьому іншому все виглядає як звичайний дипломатичний процес. Він може тривати роками, але під тиском іноді здатен прискорюватися. США зайняли позицію так званого активного посередника – учасника переговорів, який намагається по черзі тиснути на кожну зі сторін, щоб пришвидшити зближення позицій. За теорією переговорів, цей тиск може бути як негативним, так і стимулюючим. Санкції проти Лукойлу або згода на гарантії безпеки для України – усе з цієї ж логіки.
Нардеп прогнозує, що такі "гойдалки" триватимуть доволі довго – або до завершення війни, або до моменту, коли американська соціологія дозволить адміністрації США відмовитися від цього процесу і остаточно вийти з нього.
"Ситуативно Америка опинилася на боці України, і наразі немає сили, яка могла б це змінити. Тому найближчим часом США продовжуватимуть представляти інтереси України в переговорах з Росією, паралельно постачаючи нам зброю, розвідувальну інформацію та іншу критично важливу підтримку", – зазначив Микола Княжицький.
Читайте також на порталі "Коментарі" — це стане перемогою Путіна: ключовий пункт мирного плану, де Київ намагається здобути "нічию".
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.