Європейська рада надала Україні та Молдові статус кандидата на членство в ЄС. Рішення підтримали усі 27 країн-членів Євросоюзу. З натхненням відреагували на це президент та прем'єр України. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чому це рішення таке важливе для України і які виклики треба буде подолати на шляху до набуття повноцінного членства.
Надання Україні статусу країни-кандидата ЄС. Фото: із відкритих джерел
Кандидат – поки що не член ЄС, і це треба розуміти
Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі вважає надання статусу кандидата більше політичне рішення, мета якого – підтримати морально громадян України у війні з Росією.
"Не факт, що за ним будуть практичні зрушення. Кандидат – поки що не член ЄС. І це треба розуміти", – зазначає він, нагадуючи, що статус кандидатів у ЄС мають Туреччина (понад 20 років), Північна Македонія, Албанія, Сербія, Чорногорія.
Викликом для вступу до ЄС залишається, на думку Георгія Кухалейшвілі, остаточне рішення всіх країн-членів (а їх зараз 27).
"Дуже туманно, як голосуватимуть за це Угорщина та Словаччина, залежні від російських енергоносіїв. Або ж Німеччина, яка затягнула надання Україні танків та бронемашин, системи ППО. Або Франція, чиє керівництво хоче зберегти Путіну особу. А, як ми знаємо, Росію не влаштовує перспектива вступу України та Молдови до ЄС", – зазначає політолог-міжнародник.
Є сім вимог, які Україна має виконати, щоб наш новий статус не було скасовано
Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль розмірковує так:
"Це для нас справді історичне рішення. Рівно 10 років тому було парафовано угоду про Асоціацію України з ЄС. Статус кандидата говорить про те, що незважаючи на те, що Україна вже 8 років перебуває у вогні війни з Росією, ми продовжуємо працювати над реформами, змінами, новим історичним шляхом нашої країни. І це не минулося непоміченим. ЄС визнав наш європейський вибір.
За словами експерта, це важливе рішення і для Євросоюзу. Тому що йдеться не лише про офіційне визнання України частиною європейської сім'ї, а й про питання глобальної безпеки.
"РФ загрожує не лише Україні, а й усьому світу, – пояснює Катерина Коваль. – І на Україну росіяни багато напали тому, що ми зробили вибір на користь європейської інтеграції, євроатлантичної інтеграції. Тому що ми почали глобально змінюватися на краще. Демонструючи найкращі сторони демократичної держави. Авторитарний російський режим зазнати такого не міг. І ми боремося зараз із ним, обстоюючи не лише своє право на життя, а й право вибору – за демократію цінності. Ми впроваджуємо у своїх інституціях європейські стандарти, стандарти НАТО у сфері оборони. Дорожимо цим. Захищаємо це".
Катерина Коваль нагадує, що є сім вимог, які Україна має виконати, аби наш новий статус не було скасовано.
Серед них – завершення призначення обраного на конкурсній основі нового голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), проведення конкурсу голови Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), судова реформа. Тобто зміцнення нашої країни у важливих секторах, – зазначає експерт. – ЄС має розуміння того, що поки йдуть бойові дії, ми не можемо повноцінно проводити реформи. А тому Єврокомісія проведе першу оцінку зробленого нами наприкінці 2022 року. З огляду на те, яка на той момент буде ситуація. Віримо у нашу перемогу, продовжуємо, наскільки можливо, процес реформ, йдемо впевненим кроком у ЄС та найкраще майбутнє".
Читайте також на порталі "Коментарі" — вже 4 місяці Україна дає бій країні-агресорові: які головні перемоги та втрати – що буде далі.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.