У Туреччині 29 березня відбудеться наступний раунд переговорів між Україною та Росією у пошуках миру. Президент України Володимир Зеленський вже попередив, що якщо російська сторона заговорить про "демілітаризацію" та "денацифікацію" України – українська делегація не сяде з нею за стіл переговорів. Він також наголосив, що обговорювати питання нейтрального статусу України, як і питання Донбасу можна лише після того, як буде виконано головну умову України до Росії про те, щоб вивести війська РФ на "компромісні території" (станом до 24 лютого, коли й сталося повномасштабне вторгнення РФ). Експерти поділилися з виданням "Коментарі" очікуваннями від нового раунду переговорного процесу.
Переговори. Фото: з відкритих джерел
Ті чи інші компромісні варіанти можливі, але саме компромісні, а не виконання ультимативних вимог Росії
Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко зізнався:
"Очікування від майбутніх переговорів у мене – помірковані. Я точно не чекаю на прориви від нового раунду. З тієї ж причини, через яку не було цих проривів і раніше. На жаль, поки що російська сторона, судячи з заяв її офіційних осіб (і глави МЗС Лаврова, і путінського спікера – Пєскова), не готова до пошуку реального мирного врегулювання конфлікту. Росіяни намагаються домогтися від України – нехай у більш помірній формі, ніж раніше – виконання своїх вимог. Більшість з яких є неприйнятною для нас".
Ми ж, наголошує політолог, домагаємося від РФ припинення бойових дій та виведення окупаційних військ із нашої території. А Росія, зважаючи на все, на даний момент до цього не готова.
"Агресор намагається "дотиснути" Україну військовим шляхом, змусити нас хоча б до часткового виконання його ультимативних вимог. Однією з головних перешкод на переговорах є антиукраїнські комплекси та фобії Путіна. Якщо позиція керівництва РФ не стане раціональнішою, досягти компромісу буде важко", – прогнозує Володимир Фесенко.
При цьому якщо розглядати самі переговорні пункти – є низка позицій, за якими з нашого боку точно неможливий компроміс, вважає експерт.
Це визнання якоїсь частини нашої території чи російської (захоплений Крим), чи "незалежної" (як псевдореспубліки "ДНР" та "ЛНР"). Україна не погоджуватиметься на відмову від частини своєї території, наголошує Володимир Фесенко.
"Друге неприйнятне для нас (і президент говорив про це в
інтерв'ю російським журналістам )
– це обговорення абсолютно пропагандистських тез про "денацифікацію" (фактичне позбавлення України суверенітету) та "демілітаризацію" (ця війна показала, що єдиним гарантом незалежності України є наша армія, так що роззброюватися та послаблювати себе в оборонному сенсі ми не станемо", – пояснює експерт. На його думку, обговорювати гарантії безпеки можна. У тому числі позаблоковий статус нашої країни (як гарантії безпеки для Росії), але лише у прив'язці до теми гарантій безпеки для України. Причому такими гарантами мають виступити не РФ (з нею все ясно), інші країни. Формат цих гарантій, їхній рівень – це вже предмет переговорів не лише з Росією, а й з країнами, які готові виступити гарантами нашої безпеки, зазначає Володимир Фесенко.
"Звичайно, – продовжує він, – виконання тієї ж вимоги про позаблоковий статус України вимагатиме зміни до нашої Конституції. І тут важливо розуміти – мало це вирішили на переговорах. Відповідний пункт може бути реалізований лише у межах конституційних процедур України. Інакше політичну домовленість не буде легітимізовано. Думаю, можливий компроміс і з російською мовою. Не йдеться про те, що вона отримала статус другої державної. Але могла б бути, наприклад, фіксація гарантій використання російської у певному обсязі – як мови національної меншини. Тим більше, що це відповідало б критеріям євроінтеграції України. Не всі знають, але 5 пункт Копенгагенських критеріїв вступу до Євросоюзу є законодавчою фіксацією прав національних меншин, у тому числі мовних. Тож ті чи інші компромісні варіанти можливі. Але саме компромісні, а не виконання ультимативних вимог Росії".
Наша переговорна позиція сьогодні визначається – і визначатиметься – мужністю наших захисників
Голова правління неурядової організації "Майдан закордонних справ", член Політради парії "Сила та Честь" Олег Бєлоколос наголошує, що паралельно з українсько-російською війною у світі розгортається і дипломатична битва.
"Захід консолідувався на платформі підтримки України. На нашому боці симпатії світової громадськості, шоковані варварськими діями РФ. При цьому Росія вже починає страждати від застосування санкцій — з кінця лютого з Росії почався масовий результат іноземних компаній: про припинення роботи в країні заявило понад 400 зарубіжних підприємств. На них, за оцінками російських експертів, працювало близько 200 тисяч людей. Очікуються й інші наслідки – від нестачі предметів першої потреби до дефіциту ліків", – зазначає він.
Зараз для нас головне вистояти за допомогою наших друзів, упевнений Олег Бєлоколос.
"Наша переговорна позиція сьогодні визначається – і визначатиметься – мужністю наших захисників. Позиції ж Росії, у тому й дипломатичні, поступово слабшатимуть. Цим і треба буде розумно розпорядитись дипломатам", – резюмує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — інтерв'ю Зеленського РосЗМІ: до кого намагався достукатися президент.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.