На тлі чергових дипломатичних спроб Дональда Трампа продемонструвати просування у питанні завершення війни його спецпосланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер мають намір відвідати спочатку Москву, а потім Київ. Такий порядок візитів вже викликає питання щодо американської переговорної стратегії та того, чия позиція фактично формує порядок денний майбутніх переговорів. Чи можна очікувати від візитів Уіткоффа і Кушнера реального дипломатичного прориву чи йдеться швидше про створення видимості прогресу, яка потрібна Трампу з політичних причин? І наскільки виправдано саму послідовність Москва – Київ? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, вивчивши думки експертів.

Стів Віткофф та Володимир Путін. Фото: із відкритих джерел
Трампу потрібно хоча б продемонструвати видимість "прогресу" у вирішенні конфлікту
Політолог, професор кафедри міжнародних відносин Державного університету "Київський авіаційний інститут" Максим Ялі зазначив, що стало офіційно відомо, що посланці Трампа Віткофф і Кушнер нарешті відвідають Київ. Але перед цим вони завітають до Москви.
"Символічна пріоритетність у побудові маршруту, що варто зазначити. РФ – пріоритет у зовнішній політиці для Трампа у його " геополітичних візуалізаціях " майбутнього, у яких він " відриває " Росії від Китаю у суперництві США з Китаєм за глобальне лідерство. Україна – перешкода на шляху їхньої реалізації. Жодних "проривів" не чекаю ні від цієї зустрічі, ні від майбутніх в найближчому майбутньому. Причина – взаємонеприйнятні позиції сторін воєнного конфлікту", – зазначив політолог.
На його думку, Трампу потрібно хоча б продемонструвати видимість "прогресу" у вирішенні конфлікту, який він обіцяв завершити лише парою телефонних дзвінків до Москви та Києва у свій перший день другого президентства. А незабаром фінальна стадія виборів у Конгрес і демократи точно йому це пригадають.
Тому логіка Трампа на даному етапі така: "Якщо ти не можеш завершити цю війну, то створи хоча б видимість того, що ось-ось вона закінчиться за допомогою твоїх зусиль". А створювати видимість – Трамп Майстер! Тому будуть гучні та бравурні заяви про "прогрес" у переговорах. Але реальність за вікном, на жаль, матиме зовсім інший вигляд. Так що не плекайте ілюзій, краще готуйтеся до складної зими. І не лише психологічно", – зазначив Максим Ялі.
Час змінити алгоритм
Екс-дипломат, політичний експерт Вадим Трюхан зазначив, Віткофф і Кушнер знову збираються до Москви, а потім – до Києва. І ось тут головне питання навіть не в тому, про що вони говоритимуть. Питання – чому знову саме в такій послідовності, а саме: Москва – Київ.
"Спочатку вислухати Путіна. Його територіальні апетити. Його "червоні лінії". Його ультиматуми. Його криваві мрії про те, якою він хоче бачити Україну. А потім усе це привезти до Києва і запитати: ну що, про що з цього ви готові домовлятися? Цей алгоритм завідомо програшний. Бо самою логікою таких переговорів Путіна знову роблять тим, хто формулює порядок денний. Він називає ціну миру. Він визначає, які українські території хоче отримати. Він розповідає, якою має бути українська армія, які гарантії безпеки може мати Україна і куди їй можна чи не можна інтегруватися. А з якого дива? Путін – не арбітр цієї війни. Він – агресор, який її розпочав", – зазначив екс-дипломат.
Вадим Трюхан зазначає, можливо настав час нарешті змінити не тільки тон переговорів, а й напрямок руху дипломатичних літаків: Київ – Москва.
На думку екс-дипломата, спочатку Віткофф і Кушнер мали б приїхати до Києва, почути позицію України, узгодити її з європейцями, визначити спільні червоні лінії Заходу, а вже потім летіти до Москви. Не слухати чергові лекції Путіна про "першопричини конфлікту", а покласти перед ним конкретні вимоги: припинення вогню, реальні гарантії безпеки Україні, повернення полонених і викрадених дітей, жодних винагород за агресію у вигляді нових українських територій. І головне – чітко пояснити, що буде, якщо Москва скаже "ні".
"Україна має отримати більше зброї, а Росія – більше санкцій, більше економічного тиску, більше можливостей для України бити по військовій машині агресора. Ось це називається переговорною позицією. Бо дипломатія без важелів – це не дипломатія. Це кур’єрська служба. І Україні точно не потрібні американські кур’єри, які привозитимуть із Кремля черговий список побажань Путіна. Україна його і так знає. Він озвучує його ракетами та "шахедами" майже щоночі. Час змінити алгоритм. Не возіть ультиматуми Путіна до Києва. Везіть нарешті вимоги Києва і Європи – Путіну в Москву, а якщо він їх не приймає – тоді має змінюватися не українська позиція. Має змінюватися ціна російської відмови", – резюмував експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Путіну доведеться слухати: чому Китай та Індія зненацька активізувалися довкола війни.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.