Президент США Джо Байден оголосив про нові пакети допомоги Києву (військовий та фінансовий). Крім того, адміністрація США також, вслід за Європою, оголосила про заборону російським судам заходити в свої порти. Як оцінюєте ці рішення представників США? Що заважало зробити ці кроки раніше? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Джо Байден. Фото: з відкритих джерел
Війну в нашій країні, російське відкрите вторгнення в Україну слід розглядати у ширшому контексті геополітичних трансформацій
На думку кандидата політичних наук, політолога Олексія Якубіна, рішення адміністрації Байдена про пряме виділення коштів в український бюджет у розмірі 500 млн доларів, а також за новим пакетом військової допомоги Києву на 800 млн доларів (згідно з даними видання Politico, туди включено 72 гаубиці калібру 155 мм і 144 тис снарядів до них, 72 тягачі для гаубиць, понад 120 безпілотників) – це реакція Білого дому на популярність підтримки України серед простих американців, які хочуть, щоб їхній уряд продемонстрував більше рішучості, більше солідарності з нашою країною.
"Якщо говорити про допомогу Україні, тут нюанс у тому, що багато в чому західні політики тут плетуться за громадською думкою у своїх країнах. Це стосується і Байдена, і багатьох європейських політиків, – зазначає експерт. – Не просто так український президент Володимир Зеленський під час своїх численних інтерв'ю, спілкувань, звернень, зустрічей – звертається не лише до керівників держав, а й до парламентів, всього народу. Намагається достукатися максимально широкої аудиторії".
За словами Олексія Якубіна, так сталося, що суспільство в тих же США, країнах ЄС більш солідарне з Україною, ніж західні політики. Останні часто не лише нерішучі щодо виділення більш потужної допомоги нашій країні, а й (принаймні деякі з них) все ще намагаються вести бізнес із Росією. І той факт, що колективний Захід не наважується вступити в прямий конфлікт із РФ, є зайвим підтвердженням цього.
"На мій погляд, війну в нашій країні, російське відкрите вторгнення в Україну слід розглядати у ширшому контексті геополітичних трансформацій. Захід, допомагаючи нам, але далеко не так сильно, як міг би, намагається через санкційну політику проти РФ показати Китаю, що буде з ним, якщо він намагатиметься вирішити силовими методами питання того ж Тайваню, – розмірковує політолог. – Ми дійсно бачимо якусь повільність Заходу в ракурсі російсько-українського конфлікту. По суті Україна воює сама. Так, нам пропонують деякі ресурси. Але вони дозволяють нам швидше активно оборонятися, аніж переходити у наступ, звільняючи свої території. І складається враження, що Захід так чинить, орієнтуючись на тривалу війну, що послаблює Росію. Проблема в тому, що ця війна йде на нашій землі. І наші люди гинуть щодня. І наші міста, та інфраструктура руйнуються цілодобово. На цьому, до речі, наголошує український президент, закликаючи Захід бути більш рішучим у наданні нам відповідних озброєнь та введенні справді "пекельних" санкцій проти країни-агресора".
Ненадання нам військової допомоги стало б пострілом собі в ногу з боку будь-якого лідера
Політолог, співзасновник консалтингової компанії Good Politics Максим Джигун вважає надання нової допомоги Україні з боку США показником, що позиції нашої країни на міжнародній арені посилюються.
"За останній місяць вони стали, мабуть, безпрецедентними за всі 30 років незалежності. І те, що президент Зеленський, виступаючи перед будь-якими парламентами, урядами, на зустрічах із будь-якими лідерами світу, зриває овації, що до Києва приїжджають керівники провідних країн світу, які не були тут десятиліттями – вказує на те, що Україна робить зараз історичний крок. І щодо реального здобуття незалежності. І щодо побудови якоїсь нової державності. І щодо закріплення за собою гідного місця на світовій арені", – наголошує політолог.
Він наголошує, що зараз Україна – це глобальний світовий тренд. І рівень підтримки нашої країни насамперед у демократичних державах перебуває на історичному максимумі.
"На цьому фоні не надання нам військової допомоги стало б пострілом у ногу з боку будь-якого лідера. І це чудово розуміє Байден. Особливо з огляду на те, що в США починається виборчий процес (восени там проміжні вибори до Конгресу), а рівень підтримки чинного голови Білого дому – на одному з найнижчих рівнів з початку його каденції. І треба якось реабілітуватися", – пояснює Максим Джигун.
Ще одна причина, за його словами, полягає в наступному: ми дійшли до тієї фази війни, коли важке, частково наступальне озброєння є критичним. І може бути застосоване на відносно невеликій ділянці фронту – на Донбасі – де намічається сильне зіткнення. Це, вважає експерт, розуміють на Заході загалом у США зокрема. І тому надають нам відповідну підтримку.
"Звичайно, поки кількість озброєння, що надається нам партнерами, – не достатня, щоб видавити росіян з української території. Але створено прецедент. Ми отримуємо зразки потужного, сучасного озброєння. І постачання явно продовжуватиметься", – прогнозує політолог.
На його думку, у перший місяць війни нам досить обережно постачали зброю ті самі американці, британці, представники Євросоюзу. Вони спостерігали, наскільки ефективно українська армія використовує все це.
"Побачивши, що ефективність – неймовірно висока, що відсоток влучень із тих самих "Стінгерів" та "Джавелінів" б'є рекорди, що зброя не стає частиною якихось корупційних схем – нам почали постачати більше озброєння. І найпотужніші його зразки. Рівень довіри та поваги до України зростає з кожним днем. Відповідно, зростає і підтримка нашої країни, яка захищає зараз не лише себе, а й усю Європу", – резюмує Максим Джигун.
Читайте також на порталі "Коментарі" — у Пентагоні повідомили, що за кількістю танків Україна вже перевершує Росію на фронті.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.