Китай нібито вимагає від США зняти односторонні санкції, щоб переговори міністрів оборони двох країн відбулися. Також офіційний Пекін передбачувано критично відреагував на слова американського лідера Джо Байдена, котрий назвав керівника Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпіна – диктатором. Що можна сказати про китайсько-американські відносини, які, здавалося, почали налагоджуватися після недавнього візиту держсекретаря США до КНР? Які шанси, що Пекін стане ближчим до Києва, а не до Москви, особливо з огляду на недавній бунт вагнерівців, який продемонстрував слабкість путінського режиму? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
США та Китай. Фото: з відкритих джерел
І США, і Китай серйозно залежать один від одного в економічному плані
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов наголошує, що відносини між США та КНР стали дещо налагоджуватися виключно з тактичних міркувань. Причому як з одного, так і з іншого боку.
"Суть у тому, – пояснює він, – що сьогодні ні Штатам, ні Китаю не вигідне посилення напруженості, а тим більше пряма конфронтація замість, скажімо так, керованої. Китай не готовий як з торговельно-економічних, так і з військово-політичних причин загострювати відносини зі США, зокрема, по Тайваню. Ну, а американці теж не зацікавлені, щоб на даному етапі відкрився другий фронт ключового геополітичного суперництва (після того, що вже йде – з РФ)".
Але мова, підкреслює Вадим Карасьов, саме про сьогоднішній день. На середньостроковому рівні конфлікт, за його словами, суперництво між США та КНР має принциповий, ідеологічний характер.
"Ідеологічний фундамент міжнародної політики США на даному етапі – це боротьба спільноти демократій проти автократій. І тут ключовим (автократичним, сильним, із потужним потенціалом) суперником Штатів у XXI столітті є саме Китай. Не випадково США намагаються зробити
Індію одним із союзників у рамках спільноти демократій. Акцентуючи увагу на тому, що Індія – найчисленніша демократія у світі. І їй логічно виступати проти автократичного Китаю", – зазначає експерт. При цьому, продовжує він, з низки тактичних міркувань, з точки зору геополітики та світової економіки, КНР та Індія є членами БРІКС (куди також входять Бразилія, Росія та Південноафриканська Республіка), ШОС (Шанхайська організація співробітництва, де на даний момент є Китай, Росія, Казахстан, Таджикистан, Киргизія, Узбекистан, Індія та Пакистан), інших не західних об'єднань. Проте за ідеологічною шкалою, в рамках якої працює адміністрація Білого дому, ставки на Індію є надзвичайно перспективними, запевняє Вадим Карасьов.
"Враховуючи вищесказане, не варто дивуватися, що Байден після
успішного візиту Блінкена до Пекіна практично відразу назвав Сі Цзіньпіна диктатором, а потім і повторив це. Все це зрозуміло з погляду ідеологічної шкали – демократії проти автократій", – зазначає експерт. Він не сумнівається, що так зване кероване суперництво між Китаєм та США, в якому зацікавлені обидві сторони, продовжуватиметься. А санкційний тиск США на Китай посилюватиметься. Особливо у сфері високих технологій (виробництво чіпів, інших важливих компонентів мікроелектроніки).
"Проблема Тайваню теж нікуди не подінеться, залишаючись дратівливим фактором у відносинах Пекіна та Вашингтона. Триватиме й суперництво США та Китаю за вплив на різні регіони – Близький Схід, Латинську Америку, південь Африки. Каменем спотикання залишається і український театр воєнних дій, відносини по лінії РФ-КНР", – прогнозує Вадим Карасьов.
Але, наголошує він, всі ці різнорівневі, різнопланові суперництва проводяться акуратно. Тому що обидва важкоатлети не готові розривати економічні відносини.
"Нагадаю, що перед Блінкеним візит до Китаю здійснили такі топ-бізнесмени як Маск та Гейтс, причому приймали їх на найвищому рівні. Американський високотехнологічний бізнес має види на КНР. Який, зрозуміло, у цьому також зацікавлений. І США, і Китай серйозно залежать один від одного в економічному плані. Так, взаємний товарообіг у доларовому вираженні зараз дещо падає, становлячи 600-700 млрд дол. на рік. Але, для порівняння, торговий оборот між КНР і РФ, що різко виріс останнім часом, становить близько 140 млрд. доларів. Причому йдеться в основному про сировинні поставки з Росії до Китаю. А з тим же ЄС у Китаю торговельний оборот під 800 млрд доларів", – розповідає експерт.
Він резюмує: з погляду геополітики Китай залишається головним та небезпечним суперником Штатів у боротьбі по лінії демократія-автократія. Але при цьому, на користь і США, і КНР, не доводити суперництво до військового зіткнення з приводу того ж Тайваню. Та й взагалі – прагнути уникати лобових зіткнень у всьому спектрі непростих відносин.
РФ для КНР – держава, ресурси якої вкрай необхідні збільшення могутності самого Китаю
Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі міркує так:
"З огляду на те, що Байден назвав Сі Цзіньпіна
диктатором вже після візиту Блінкена до Пекіна, можна сказати, що та зустріч не мала позитивних результатів, які суттєво покращили б американо-китайські відносини або дали серйозний імпульс. Про це свідчили й офіційні, протокольні моменти візиту Блінкена, розсадка, власне зустріч. Отже, цей візит точно не зблизив Пекін і Вашингтон". Що стосується того, чи стане Пекін ближче до Києва, ніж до Москви, — про це поки що рано говорити, вважає політолог.
"Так, були заяви офіційних чиновників, що Китай позитивно дивиться на відновлення територіальної цілісності України у
міжнародно визнаних кордонах.
Але це лише заяви, без практичних кроків, – зазначає Максим Ялі. – Пекін спостерігає за ситуацією. І робитиме певні висновки, як мінімум, ближче до осені, коли стане видно попередні підсумки контрнаступу ЗСУ. Залежно від цього коригуватиметься (чи ні) позиція китайського керівництва". За словами експерта, важливо розуміти, що РФ для КНР — держава, ресурси якої вкрай необхідні збільшення потужності (економічної та військової) самого Китаю.
"І нинішній розвиток подій цілком влаштовує Китай, від якого Росія за півтора роки повномасштабної війни проти України стала набагато залежнішою, – пояснює політолог. — Для Пекіна важливо також, щоб не сталося тотального розгрому РФ. Адже від підсумків російсько-української війни залежать ті ж перспективи повернення Тайваню військовим шляхом у найближчі роки".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Китай несподівано підтримав наміри України деокупувати Крим та Донбас.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.