Після того, як Індія підтвердила свою участь у Глобальному саміті миру у Швейцарії, Китай, який досі цього не зробив, опинився в непростій ситуації. Всидіти на "двох стільцях" тепер навряд чи вдасться. Це відбувається на фоні загострення війни санкцій між КНР і Заходом. Так, Китай наклав санкції на три американські оборонні компанії через продаж зброї Тайваню. Він також звинувачує США у "затягуванні війни в Україні" постачанні нам озброєнь. У свою чергу, Штати мають намір покарати Китай за допомогу Росії у її війні проти України. При цьому США, на відміну від Великобританії, не звинувачують КНР у прямих постачаннях зброї до РФ. Що відбувається зараз між Китаєм і Заходом? Чого очікувати від Пекіна в найближчому майбутньому? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Відносини Заходу та Китаю. Фото: із відкритих джерел
Між Заходом та Китаєм збережеться режим торгової війни
Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов констатує, що глобальне протистояння між Заходом та Китаєм продовжується. Але поки що, зазначає він, обидві сторони більш прихильні до збереження режиму торгової війни, без переходу до прямих військових конфліктів.
У середньостроковій перспективі підвищиться можливість підтримки різних сторін у локальних війнах, розвідувальних та інформаційних операціях, але не відкритої війни, вважає експерт.
"Після вступу на посаду новий президент Тайваню продовжує лінію критики материкового Китаю, проте зберігає зв'язки з КНР, – зазначає він. – А для США відносини з Китаєм стають однією з тем виборчої кампанії. Дональд Трамп обіцяє посилення економічних санкцій та торгових бар'єрів, адміністрація демократів частину цих санкцій застосовує вже зараз. Виробництво мікрочіпів поступово переноситься з Тайваню до США, збирання побутової електроніки – до Індії та В'єтнаму. Ці процеси прямо впливають на планування можливих бойових операцій у Південно-Китайському морі", – наголошує Ігор Попов.
За його словами, Європа стривожена експансією Китаю на ринок електромобілів, але все ще випрацьовує свою політику. Торгові відмежування, ймовірно, торкнуться доступу до цифрових технологій та товарів військового призначення. Що стосується споживчої продукції та послуг, то у цьому напрямі торгівлю буде продовжено у діючому форматі, вважає експерт.
Він зазначає, що для України як кандидата в члени ЄС також важливо слідувати узгодженим політикам щодо зовнішніх зв'язків.
"В Україні Китай претендує на розвиток інформаційних мереж, зокрема у державних органах. Але ці проекти навряд чи буде реалізовано. Водночас, КНР залишається найбільшим торговим партнером України. І торгівлю зерном, рудою, прокатом та побутовими товарами буде продовжено", – прогнозує Ігор Попов.
Участь Китаю в інфраструктурних проектах також може відповідати політиці ЄС, де китайські компанії мають порти та транспортні термінали. Викликом буде участь китайських компаній у купівлі сільськогосподарських земель в Україні, наголошує експерт.
Він пояснює, що Китай має своє особливе бачення закінчення війни в Україні, яке деякі оглядачі називають "фіксацією нічиєї". Суть у тому, що КНР не може допустити поразки Росії від західної коаліції. При цьому поки що заявляє про відмову надавати Росії летальне озброєння. Хоча розширення торгівлі Росії та Китаю дозволяє країні-агресору отримувати гроші для підтримки економіки та ведення бойових дій.
"Саміт миру стане ключовим майданчиком для обговорення плану мирного врегулювання, що міститься у "формулі миру Зеленського". Свою участь вже підтвердили, зокрема, незахідні країни, такі як Індія та Чилі. Список учасників розширюватиметься, – упевнений експерт. – Китай може ухвалити рішення про участь в останній момент, наприклад, на рівні топ-дипломатів Ван І чи Лі Хуея".
Ігор Попов нагадує, що Китай відкрито підтримує територіальну цілісність України та не визнає незаконної анексії наших територій, що за цих умов вже є важливим сигналом.
"Китайська економіка входить у фазу уповільнення. Зараз посилення економічних санкцій з боку Заходу несе загрозу для економічної стабільності Піднебесної. Тому врівноважена позиція у питаннях міжнародної безпеки – також на користь Китаю, і цей фактор потрібно використовувати", – вважає експерт.
Найстрашніше для Китаю – коли ЄС та США опиняться в одному човні з Індією
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук міркує так:
"Зараз ми спостерігаємо кульмінацію історії, яка бере початок ще у 90-х роках минулого століття. Тоді Китай почав своє піднесення. З Росією це сталося у 2000-х. Ті механізми, які допомогли піднятися КНР, ставши країною з 18-трильйонною економікою, а РФ зміцніти настільки, щоб перетворитися на нову нацистську імперію зла, так чи інакше були зав'язані на Захід. Торгівля з ним, спільні проекти з ним дали Пекіну та Москві достатньо сил, щоб розпочати експансії. Перший – економічну, друга – територіальну, військову. І зараз Захід категорично не хоче продовження вакханалії, що відбувається. Тому починає запроваджувати більш високі обмеження на торгівлю, ретельніше контролювати фінансові потоки, сильніше приглядати за інтелектуальною власністю".
А Китай, який вклав гігантські гроші у виробничу базу і був готовий захопити ще більше ринків, природно, цим незадоволений. Вибору в нього немає, вважає експерт. Якщо спробує відповідати, це призведе до ще згубніших для нього економічних наслідків.
"Але ситуація може підштовхнути КНР до асиметричних дій у вигляді якихось підривних операцій, дій проти Тайваню і так далі, – попереджає Ярослав Романчук. – При цьому ні Китай, ні США, ні Європа, схоже, не мають чіткого бачення – як вони мають намір далі вибудовувати стосунки. Але те, що зараз бачимо, це вже вихід із точки статики. Починається динаміка. Як вона розвиватиметься, в який бік і що може шарахнути – не знає ніхто".
Якщо Китай почне огризатися та ще більше підтримувати вісь зла у вигляді РФ, Ірану та Північної Кореї, то американці та європейці стануть жорсткіше відповідати. У тому числі – надаючи більше допомоги Україні, прогнозує експерт.
"Цікаво, що своєрідним джокером у поєдинку між КНР та Заходом стала Індія. Якщо Заходу вдасться чітко залучити її на свій бік (а Індія – це країна, яка з 3,5 трлн доларів хотіла б зрости до 15), то це буде глобальна зміна архітектури балансу сил у регіоні. І те, що Індія вирішила брати участь у саміті за українською формулою миру – дуже великий позитив для нас та виклик для Китаю. Якому, схоже, доведеться також брати участь, хай навіть не першими особами", – вважає Ярослав Романчук.
За його словами, раніше неодноразово зазначалося, що для США, Європи, світу в цілому було б найстрашнішим зближення РФ і КНР. Частково це сталося. Але лише частково.
"А найстрашніше для Китаю – коли Захід в особі ЄС та США опиниться в одному човні з Індією. І це може стати вирішальним фактором, який може змусити Китай сісти за стіл переговорів та переглянути свою позицію, – вважає експерт. – Як щодо РФ, так і щодо тієї агресивної торгово-промислової політики, яку він проводить".
Читайте також на порталі "Коментарі" – Китай оточив Тайвань з усіх боків: що відбувається.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.