Що відбувається перед виборами на Тайвані: чи може Китай розпочати велику війну

На Тайвані 13 січня відбудуться вибори, результат яких може спровокувати Китай (КНР) до нападу. А можлива війна через Тайвань коштуватиме світовій економіці 10% ВВП або близько 10 трлн дол., пише Bloomberg. Які сподівання від тайванських виборів? Чи справді Китай може піти в атаку? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Тайвань. Фото з відкритих джерел

Китайська загроза є головним електоральним фактором

Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак вважає, що китайська загроза є головним електоральним фактором, який суттєво впливає на хід передвиборчої кампанії на Тайвані.

Він звертає увагу, що головна риторика Лая Цінде – звинувачення Гоміньдану та його кандидата у поступливості Пекіну.

Гоміньдан, продовжує політтехнолог, знаходиться в опозиції, а тому "прокачує" тему, що перемога Лая призведе до ризику війни із Пекіном.

За його словами, популярність Хоу якраз і збільшилась за останні місяці через нагнітання страху потенційної війни, який пов’язується з продовженням мандату "зелених". 

Ке Веньчже звинувачує як "зелених" – у "провоєнній" позиції щодо Китаю, так і "синіх" – за "надто шанобливе ставлення" до КНР, позиціонуючи свою політичну силу як "третій шлях", зазначає Олег Постернак.

Він вважає, що було б непрактично виключати суттєве втручання Китаю у виборчу кампанію на Тайвані. Пекін, акцентує експерт, розгорнув кампанії з дезінформації з метою дискредитації Лая Цінде, а також використовує економічні обмеження для тиску на Тайбей. До цього практика свідчила, що втручання Пекіна у вибори завжди приводила до протилежних результатів, однак завжди все буває вперше, підкреслює керівник Центру політичної розвідки.

Ймовірність війни існує

Політичний експерт Сергій Таран зазначає, що основна небезпека війни в Тайвані походить не від самого острова, не від виборів, які там плануються, а від бажання Китаю об'єднатися з Тайванем не де-юре (як зараз), а де-факто. Причому через військову силу.

При цьому слід розуміти, продовжує Сергій Таран, що Тайвань підтримує офіційні дипломатичні відносини лише з 13 державами – членами ООН, причому далеко не провідними (ні США, ні країни ЄС, ні Великобританія, ні Японія, ні Індія, Канада, ні Бразилія там не фігурують). Здебільшого світ визнає, що де-юре Тайвань є частиною Китаю. При цьому де-факто Тайвань поводиться як незалежна держава. Але це точно не привід для КНР атакувати, розриваючи стосунки не лише із Заходом, а й із низкою інших країн, вважає експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Китай різко наростив важливі для ВПК постачання до Росії: про що йдеться.