Китай знову розкидається погрозами, натякаючи, що готовий силою "розгромити" незалежність Тайваню. Майже блискавично парують США. Президент Джо Байден заявляє, що США можуть розмістити свої війська на Тайвані у разі вторгнення Китаю. Про що говорять ці заяви? Чи можлива найближчим часом нова велика війна? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Війна за Тайвань. Фото: з відкритих джерел
Китай більше заробляє, як системоутворюючий центр Глобального півдня
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії Віталій Кулик, коментуючи ситуацію запропонував згадати вислів про останнє китайське попередження. Адже те, що зараз відбувається в риториці та заявах Китаю на адресу Тайваню, по суті, і є цим китайським попередженням.
"Тому що це не перше і не останнє ескалювання, тобто підвищення рівня ескалації між Тайванем та Китаєм. Однак, на даний момент Пекін демонструє активність, пов'язану з нарощуванням військової присутності, відбувається мілітаризація регіону, відбуваються військові навчання підрозділів. Цікаво, що легенда цих навчань пов'язана з висадкою десанту та окупаційних сил на острів, завданням ударів по силам, які базуються на острові, формуванням інфраструктури нападу. Більше того відбуваються роботи по формуванню ударного кулака", – зазначив експерт.
Він погоджується з тим, що рівень загроз істотно зріс. В той же час, наголошує Віталій Кулик, Китай в останній час показує свою неготовність миритися зі світопорядком, який пропонують Сполучені Штати та Захід в цілому. І хотів би переглянути правила гри, в тому числі остаточно вирішити питання територіальної цілісності.
"Але чи готовий Китай поставити фактично все на карту і суттєво погіршити свої відносини з Заходом? А вони у випадку військової агресії погіршаться однозначно. Варто розуміти, що Китай зараз здійснює велетенські зусилля по нарощуванню своєї присутності в країнах "Шовкового шляху", формує нові нитки транспортних коридорів, кінцевою ціллю яких є саме Захід – Європейський Союз. І це все відбується на фоні спроби ескалації політично навколо Тайваню", – зауважив експерт.
За його словами, якщо скласти ці дві складових, ми побачимо що є певні лінії стримування Пекіну. І саме вони будуть зупиняти Китай від необдуманих різких кроків.
"Тому, швидше за все, мова не йде про велику війну, а про тимчасову ескалацію, спрямовану на підвищення ставок і отримання вигідної переговорної позиції у майбутній архітектурі світопорядку, який буде формуватися у світі. В Китаї багато експертів говорить про слабкий Захід, що зараз його можна продавити на певні "хотілки", можна створити умови за яких відкриються нові можливості для Китаю. І це може бути не пов'язане безпосередньо з Тайванем і територіальною цілісністю самого Китаю. Тому, щоб не вийти за окремі лінії й відбувся діалог між міністром оборони Китаю та міністром США під час форуму "Діалог Шангри-Ла". Цим Китай фактично підкреслює готовність до різних переговорних майданчиків, але й наголошує на тому, що Захід має враховувати його позицію, яку він підкріплюється думкою країн Глобального півдня", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
На його переконання, в цьому протистоянні Китай більше заробляє, як системоутворюючий центр Глобального півдня, підв'язуючи Бразилію, Саудівську Аравію, Росію та інші країни, які він бачить як партнерів по опонуванню Заходу.
"Тому, в першу чергу мова йде про ескалацію, заради певних дипломатично-політичних дивідендів. Але завжди не варто відкидати і силовий варіант, що це підготовка до війни. Оскільки в певний момент Китай може розглянути відповідь Заходу, як слабкість якою можна скористатися і провести блискавичну операцію. Хоча нібито Захід і зробив роботу над помилками після провалу російської спроби – вирішити питання України за три дні і захопити Київ", – підсумував експерт.
Пекін та Вашингтон обмінюються різкими заявами
Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич наголосив, що перш, ніж говорити про питання Тайваню та пікіровки США та Китаю з цієї теми, варто згадати, що станом на сьогодні Тайвань не є державою, учасником ООН. Тому що, як Тайвань, поки що офіційно, так і материковий Китай виступають з позиції єдиного Китаю, де Тайвань вважає себе правонаступником великої КНР, в тому числі з материком. А материкову частину вважає окупованою комуністами. І, навпаки, комуністичний Китай вважає себе Китаєм, а Тайвань – лише однією з провінцій, яка сьогодні не контролюється центральним урядом.
"При цьому Китай до 70-х років представляв в ООН саме Тайвань і лише в середині 70-х років почалася дискусія, яка закінчилася тим, що місце Китаю посіла Китайська Народна Республіка. Відповідно, як для значної частини населення Тайваню, так і для населення КНР материкового Китаю питання незалежності достатньо тригерне. Воно неоднозначне, тому що результати місцевих соціологічних опитувань говорять, що тема незалежності не досягла відмітки в 50%. Тобто немає 50% населення, яке б сказало, що ми однозначно хочемо бути повноцінно незалежною державою. І для Пекіну поява незалежної держави, зважаючи на юридичні норми, це фактично спроба відокремити поки що неконтрольовану, але частину території Китаю і, звісно, що, як будь-яка держава вона має достатньо різко реагувати", – висловився Ігор Тишкевич.
З іншої сторони, зауважує експерт, виникає питання: чи буде війна?
"І от тут достатньо цікава ситуація, тому що на Тайвані пройшли президентські та парламентські вибори і за незалежність Тайваню виступає теперішній президент Тайваню, хоч і робить це достатньо обережно. Також цю ідею підтримує Демократично-прогресивна партія", – зазначає експерт.
При цьому він звертає увагу, що колишня опозиція (партія Гоміндан і партнери) виступає за в майбутньому реалізацію концепції "Одна країна – дві системи", або, як її називають на Тайвані – "Одна країна – два шляхи", що означає реінтеграцію з материковим Китаєм за прикладом тих же Макао або Гонконгу.
"І в такому форматі станом на сьогодні питання: чи може бути війна? Давайте повернемося до виборів до Законодавчого Юаню. На них Демократично-прогресивна партія втратила більшість. Сьогодні вона контролює лише 51 місце. Партія "Гоміндан" контролює 52 місця. Це важливо. Я хотів би нагадати декілька моментів з історії. Першою закордонною партією, яка приховувала свої вітання з 20-м з’їздом КПК була саме партія "Гоміндан". Це ті, хто воював проти китайських комуністів, вони першими у світі привітали вітальною телеграмою китайських комуністів з їх 20-м ювілейним з’їздом. Протягом останніх 18 місяців на материковий Китай було відправлено декілька достатньо великих делегацій від партії "Гоміндан". Передостання поїздка – це 60 партійців найвищого рангу, які більш, ніж 2 тижні їздили по Китаю. Відповідно, це потенційні політичні партнери Пекіну, які виступають за об’єднання. І в такому форматі станом на сьогодні йдеться не тільки і не стільки про внутрішні тайванські процеси, скільки про загальну конкуренцію між США та КНР", – вважає Ігор Тишкевич.
Він зауважує, для США підняття теми Тайваню і взагалі майбутнє оголошення незалежності Тайваню – це може бути певним політичним успіхом. З іншої сторони, реінтеграція Тайваню – це дуже велика політична поразка, тому що на Тайвані сконцентрована значна частина американських технологій та компаній. До того ж, звертає увагу експерт, на острові задіяні американські оборонні технології. Тому що США активно продавали і передавали Тайваню озброєння.
"Відповідно, якщо відбувається реінтеграція, то це озброєння стає частиною озброєння армії Комуністичної партії Китаю. Для США це просто дуже великий геополітичний ляпас. Відповідно, такого вони допустити не можуть і відповідно вони всіма шляхами будуть гальмувати можливий процес реінтеграції. В тому числі граючи на настроях про незалежність Тайваню", – поділився думками співрозмовник "Коментарі".
Хоча, ця незалежність, нагадує експерт, з однієї сторони успіх, а, з другої – це певні ризики для Тайваню.
"Для Китаю, відповідно, незалежність Тайваню, це такий самий геополітичний ляпас. Інтеграція, навпаки, це успіх. І дві супердержави працюють в цьому регіоні в своєму треку", – зазначив Ігор Тишкевич.
Щодо різких заяв, які з’явилися останнім часом, то, на думку експерта, з однієї сторони, Китаю потрібно відреагувати. А, з іншої сторони, це посил в тому числі до виборців на Тайвані, що можна не провокувати війну, можна жити так, як жили раніше, не піднімаючи питання незалежності.
"Так, це буде дратувати ту частину населення Тайваню, яка виступає за незалежність, яка голосує за Демократично-прогресивну партію Тайваню. А, з іншої сторони, це буде яскравий потужний сигнал для тих, хто вагається, що не варто сьогодні цього робити. І це означитиме, що прихильників самої ідеї проголошення незалежності ще потрібно провести через парламент. А наразі прихильники незалежності не мають більшості. Тому станом на сьогодні це швидше обмін різкими заявами між Пекіном та Вашингтоном, ніж реальна загроза війни. Принаймні поки що", – констатував Ігор Тишкевич.
Читайте також на порталі "Коментарі" — що означає саміт миру без Байдена та Сі: як бути Україні.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.