Якщо найближчим часом не відбудеться діалогу між Вашингтоном та Пекіном, є ризик побачити ще більшу хвилю непорозумінь, розбіжностей
Ніщо не вказує, що повітряні об'єкти, збиті над північчю США та Канадою, стосуються розвідувальних програм якоїсь країни. Про це заявив голова Білого дому Джо Байден під час прес-конференції. Він також зазначив, що не має наміру вибачатися за збитий китайський аеростат, проте не бажає з Китайською Народною Республікою (КНР) другої "Холодної війни" і має намір найближчим часом поспілкуватися телефоном із головою КНР – Сі Цзіньпіном. У свою чергу китайський лідер має намір виступити з промовою в річницю вторгнення РФ в Україну. Про що говорять подібні заяви та наміри? Якими є перспективи розвитку американо-китайських відносин, у тому числі в ракурсі російсько-української війни? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Китай активізувався у ракурсі російсько-української війни
Аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Ковальчук розмірковує так:
"Реакція Байдена та загалом Штатів на китайський аеростат, з одного боку, скасувала колишні дипломатичні напрацювання. Було, наприклад, зірвано запланований на початок лютого
візит держсекретаря США Блінкена до Пекіна. Однак у рамках Мюнхенської
конференції з безпеки, яка стартувала сьогодні, глави зовнішньополітичних відомств Штатів і Китаю можуть зустрітися. Плюс – сам Байден анонсував, що хоче поговорити із Сі Цзіньпіном. Тобто, аеростати стали певною мірою тригером, збудником, який дозволить більш активно комунікувати Вашингтону та Пекіну".
При цьому, продовжує експерт, НП з аеростатами призвела до серйозної внутрішньоамериканської дискусії. Республіканці "покусують" правлячих демократів, ті відповідають. Чи це справді були розвідники або просто збирали дані про погоду? Чи трапився "заліт" у США?
"За деякими даними такі кулі літали там і раніше. І в цьому ракурсі цікаво не стільки те, що зробив Китай (якщо зробив), а те, як відреагували Штати. І якою буде подальша комунікація між цими країнами з багатьох спірних питань. Починаючи від питання Тайваню та закінчуючи війною в Україні, – зазначає Олександра Ковальчук. - Цікаво, що Китай активізувався в ракурсі російсько-української війни. Анонсовано виступ Сі Цзіньпіня з цього питання. Після Мюнхенської конференції можливий візит міністра закордонних справ КНР до Франції. Можлива також поїздка китайського лідера до Москви. Схоже, розпочалася фаза серйозних політичних переговорів. І аеростати тут не першопричина, а скоріше – привід для активізації переговорів з усіх напрямків. Чи зможуть вони зняти конфронтацію чи, навпаки, спровокують ще більшу хвилю непорозумінь, розбіжностей – питання поки що відкрите".
У цій дивній історії з повітряними кулями не видно якогось стратегічного протистояння між США та Китаєм
Політичний експерт Сергій Таран нагадує, що США вважають КНР своїм головним геополітичним конкурентом.
"Китай має самодостатню економіку, потужні людські ресурси. Більше того – намагається розвивати власні технології, проводити власну геополітику, охоплюючи дедалі більше країн. Безумовно, між Штатами та Китаєм було, є і буде протистояння. Але його жодним чином не слід порівнювати з протистоянням між США та РФ", – вважає експерт.
За його словами, Росія для Штатів (та й для всього цивілізованого світу) є головним порушником міжнародного спокою. Причому порушник несамодостатній, зі слабкою економікою, що дуже залежить від імпорту зарубіжних технологій та від експорту власних енергоносіїв.
"Зрозуміло, що, перебуваючи у конкурентних відносинах, КНР та США періодично висувають претензії одна до одної. Як у цій дивній історії з повітряними кулями. Але я не бачу тут якогось стратегічного протистояння чи серйозної небезпеки. Головну небезпеку зараз для всього світу становить Росія, яка порушує питання про перерозподіл сфер впливу, кордонів, у тому числі насильницьким шляхом. Навіть з боку значно більшого Китаю такого немає. Той самий Тайвань – зовсім інша історія, ніж російська агресія проти України. Треба розуміти, що Тайвань не має загального міжнародного визнання. Більшість країн дотримується політики єдиного Китаю. І навіть натяки на те, що КНР може вирішити "питання Тайваню" військовим шляхом не можна порівнювати з реваншистськими настроями РФ, яка має на меті окупацію сусідніх країн, – наголошує Сергій Таран. – Резюмуючи: конкуренція між КНР та США є викликом для світової політики, але це не та небезпека існування людства та міжнародної системи безпеки як у випадку з РФ. Думаю, це розуміє і сам Китай, який, можливо, стане активнішим у пошуку шляхів завершення російсько-української війни".
Читайте також на порталі "Коментарі" - удари по російських об'єктах у Криму: чому США дають зелене світло – чого змушують РФ.