Єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс закликає Польщу, Угорщину та Словаччину зняти одностороннє обмеження на імпорт зерна з України. За його словами, ЄС розробив альтернативні механізми, що допоможуть захистити європейських фермерів від надлишку української продукції. Однак польські фермери, які оскандалилися вандальським розсипанням українського зерна, мають намір ще більше посилити блокаду кордону з Україною. Ситуація вже давно не просто тривожна, а кричуща. Як знайти вихід, на чому слід зосередитись Україні? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Блокада кордону. Фото з відкритих джерел
Польський ринок – не має для нас великого стратегічного значення
Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко наголошує, що наші аграрії в неймовірно важких умовах воєнного часу засівають поля та збирають урожай. Причому не для того, щоб урятувати свою країну з голоду.
"Нам би вистачило і 30% того, що ми виробляємо. Але ми думаємо передусім про інших. Про країни Африки, Азії, де є реальна загроза голоду. А до тієї ж Польщі ми експортуємо менше 0,5% своєї аграрної продукції. Це не той ринок, який має для нас велике стратегічне значення, – пояснює експерт. – Дуже важко бачити те, що відбувається у Польщі із
блокуванням експорту української продукції.
Фермери, які зараз розбивають наші авто, висипають зерно, тупцюють по ньому, викликають зрозуміле обурення в українському суспільстві".
На думку Леоніда Козаченка, частина польського суспільства, яка творить таке, має зрозуміти – це історично неправильно, аморально. І для них це зрештою закінчиться погано.
"Що мотивує таких людей? І російська пропаганда, яка, на жаль, знаходить частину вдячних споживачів у Польщі. І те, що польські фермери із середньою ділянкою в 11 га, неконкурентні, порівняно з нашими потужними аграрними виробництвами. Ми давно пропонували європейським фермерам реформуватись. Об'єднуватись, оцінюючи свої активи, отримуючи у відповідній пропорції відсоток тих акціонерних компаній, що будуть створені. Із потужними земельними банками, з різними напрямками виробництва. Без тих величезних та невиправданих субсидій, які сьогодні одержують фермери ЄС. Саме це – основна проблема та основний мотив, який підштовхує європейських фермерів до тих чи інших акцій протесту", – упевнений експерт.
Зараз, наголошує він, це б'є ще й по Україні, яка продовжує відбивати російську агресію, захищаючи не лише себе, а й Європу.
"Ми продовжуватимемо намагатися достукатися до європейських партнерів (а часом і опонентів). На 5 березня у Брюсселі намічено зустріч української сторони та всіх аграрних асоціацій ЄС. Виходитимемо на прямий діалог, – розповів Леонід Козаченко. – Переконуючи припинити деструктивні дії та зосередитись на власному реформуванні, а не на відкритті економічного фронту проти України, що – так чи інакше – послаблює всіх нас".
Експорт нашого зерна через Польщу вже не є актуальним
Економічний експерт Данило Монін поділився таким коментарем:
"Я вважаю, що експорт нашого зерна через Польщу вже не є актуальним. Тому що працює морський шлях – і ми експортуємо морем, без зернового коридору, три мільйони тонн зерна на місяць!".
За словами експерта, цього фактично достатньо, щоби експортувати все морем.
"Більш того – це економічно набагато вигідніше, ніж везти продукцію автотранспортом, – пояснює Данило Монін. – Тож хай собі блокують... Українці під час цієї війни, розв'язаної Росією, на фоні економічних проблем з боку деяких партнерів показують чудеса адаптивності".
Читайте також на порталі "Коментарі" — блокада поляками українського кордону: чи можна знайти компроміс, хто винен у кризі.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.