Україна і США підписали угоду про створення американсько-українського Інвестиційного фонду відбудови з рівною участю сторін. Кошти з нього спрямовуватимуть на нові українські проекти – від видобутку корисних копалин до інфраструктури, при цьому контроль над надрами повністю залишається за Україною. Які гарантії отримає Україна за цією угодою? Що буде далі після підписання? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Угода про корисні копалини. Фото з відкритих джерел
Жодних інвестицій в Україну чекати не варто
Засновник "Студії Здорового Сенсу", підприємець, громадський діяч Павло Себастьянович зазначив, що проблема корисних копалин полягає у тому, що в Україні все, що розвідане і що має хоч якусь цінність, уже комусь належить.
"Тобто ліцензії на розробку родовищ корисних копалин усі знаходяться в приватних руках або належать якимось компаніям. Тому, коли президент Зеленський чи уряд України виходить у зовнішній світ і пропонує якісь корисні копалини – це трошки спекуляція чи маніпуляція, бо запропонувати нема чого. І те, що підписали з Великобританією, там на 100 років якесь співробітництво (100-річну угоду про партнерство — ред.) – там також йшлося про ресурси України. Згодом прем'єр-міністр говорив, що Україна – це ресурсний центр Європи. Тобто постійно йде спекуляція на темі, що в Україні є щось таке, що дуже потрібно всьому світу. І ось зараз американцям запропоновано той же фарбований кінь. Коли справа дійде безпосередньо до інвестицій, ми побачимо, що інвестувати нікуди. Все вже розподілено, і ніхто сюди нікого не пустить", – наголосив експерт.
За його словами, якби була в Україні можливість видобувати корисні копалини, вони б уже давно видобувалися і сюди прийшли б європейці, китайці, американці, всі, хто завгодно, але ми ж бачимо, що ніхто сюди не приходить. Нікого сюди не пускають.
"Україна на 150-му місці у рейтингу економічної свободи. Це означає, що жодна копійка, жоден долар, жоден євро сюди не прийдуть. Я думаю зараз це вже зрозуміли американці, але просто і американці, і піддані її величності європейці, і китайці, які сюди вже спробували заходити з інвестиціями – всі вже зрозуміли, що таке Україна. Що жодних інвестицій сюди відправляти не можна. Саме тому у нас в країні немає серйозних виробництв, немає автомобільних заводів. Нічого тут не буде, доки триватиме така економічна політика, яку проводить наш Нацбанк, Податковий комітет ВР та Міністерство фінансів", – прокоментував Павло Себастьянович.
Підписання угоди про ресурси надає додаткові можливості для України
Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич зазначив, що підписаний вночі документ президент США Дональд Трамп може представити, як реальну реалізацію своїх заяв. Запропонував угоду – отримав результат. І цей результат він одержав від України. Відповідно саме Київ забезпечив перші реальні зрушення серед інтересів Білого Дому.
"Якщо у підписаному договорі про ресурси справді закріплено факт про "зарахування" військової допомоги як американського внеску до спільного фонду, адміністрація Трампа може цілком позитивно сприйняти ідею передачі нових пакетів озброєнь Україні для зміни ситуації на лінії фронту. Більше того, такий підхід, на тлі оголошеної Трампом політики перегляду витрат і одночасно стимулювання промисловості, виглядає раціональним", – зазначив експерт.
За його словами, підписаний договір про ресурси також відіграє роль і на "китайському напрямку". Трамп може заявити своєму виборцю, що "українська ресурсна база" за будь-яких сценаріїв розвитку подій не перейде під контроль КНР. А у комунікації з Пекіном договір грає роль якоря, який демонструє, що Україна перебуває у зоні американських інтересів.
"Підписання угоди про ресурси надає додаткові можливості для України. Але політика – динамічний процес", – наголосив Ігор Тишкевич.
Він звернув увагу на ще один аспект. Підписаний договір полегшує переговори про постачання зброї зі США та розвиток військово-технічного співробітництва. Але той самий договір містить норми про формування фонду обома сторонами.
"У цьому його "пастка" – військова допомога не може бути нескінченною. За відсутності процесу наповнення фонду українською стороною, а тут маємо справу з "живими грошима", той самий Трамп отримує можливість повернутися до різкої риторики. Мовляв, США свої зобов'язання виконують, фонд наповнюється, а інший бік не поспішає. Знову повертаємось у часові рамки та вікна можливостей. Це не більше року", – наголосив експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" – на Заході назвали потужне рішення, яке може ухвалити Трамп після підписання угоди про надра.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.