Резонанс навколо статті TIME: якої помилки припустилася команда Зеленського та що важливо врахувати

Україні доведеться змінювати підходи співпраці зі своїми партнерами

Опублікована в американському журналі TIME стаття, в якій подано досить критичний погляд на діяльність президента України Володимира Зеленського та перебіг російсько-української війни, викликала чималий резонанс. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що це була "суб'єктивна точка зору конкретного журналіста". Секретар РНБО Олексій Данілов спростував зазначені у статті дані про втрати на фронті, зазначивши, що автор публікації спирався на "російські наративи". А ось екс-радник голови ОП Олексій Арестович, схоже, погоджується з матеріалом TIME. Більше того – звинуватив Зеленського у диктатурі. Про що свідчить подібна реакція? Які висновки можуть бути зроблені (і чи будуть зроблені)? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Офісу президента розумніше було б анонсувати розширену прес-конференцію Зеленського

Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович поділився таким коментарем:

"Мені здається, що цю статтю не слід сприймати як спільну реакцію Заходу на Україну загалом і президента Зеленського зокрема. Матеріал досить суб'єктивний. І тут важко не погодитись з експертами-колегами, з деякими представниками влади. Досить тенденційно було підібрано ті чи інші заяви, причому з опорою на анонімні джерела".

З іншого боку, зазначає експерт, ця стаття TIME, безумовно, підтверджує неприємну для нас тенденцію посилення втоми Заходу від російсько-української війни (не від України, а саме від війни), а також голосів певної групи політиків, які скептичніше завжди дивилися на можливість перемоги нашої країни у тому форматі, який було представлено Зеленським.

"Подібні статті наголошують, що такі настрої – є, такі політики – є. Що не все так райдужно, як здавалося, скажімо, півроку тому. Що є речі, на які варто звернути увагу, зробити висновки. Щоб змінити ситуацію на свою користь, – пояснює Ігор Рейтерович. – Ще кілька місяців тому офіційний Київ намагався виробити нові підходи до взаємин з нашими партнерами, у країнах яких відбулися чи відбудуться певні політичні зміни. Ідеться як про Європу, так і про США. Наскільки ці підходи працюють – сказати поки що складно. Але так чи інакше підходи доведеться змінювати. Слідувати тим лекалам, які були раніше, вже не можна".

На думку експерта, надто неправильною була реакція Офісу президента, представників команди Зеленського на цю статтю. Замість тотального заперечення наведених там тез розумніше було б анонсувати розширену прес-конференцію Зеленського з українськими журналістами, вважає Ігор Рейтерович. Причому з усіма, а не лише з тими, хто працює у рамках Єдиного телемарафону.

"І на цій прес-конференції слід було відверто, докладно дати відповіді на безліч питань, які є у суспільства. Прояснити позицію влади щодо низки проблем, викликів. То був би сильний крок. Але поки що не видно навіть передумов до нього. Можливо, це пов'язано з тим, що на деякі питання влада просто не має відповідей", – констатує експерт.

Україні треба вчитися в Ізраїлю

На думку політичного аналітика Павла Нусса, Зеленському настав час зрозуміти, що його риторика застаріла.

"Для підтримки України вже недостатньо образу героїчного президента, який не втік, який залишився захищати країну, – пояснює він. – Від PR-спалахів потрібно перейти до системної дипломатичної роботи в кожній ключовій країні, яка надає допомогу".

Павло Нусс вважає, що стаття у TIME показує повний провал такої персоніфікованої політики.

"Треба навчатися в Ізраїлю, де за часів загрози існуванню держави та людям одразу створили уряд національної єдності. Розділіть відповідальність із опозицією. А, якщо у вас всі сподівання на монобільшість – значить, у вас і моновідповідальність, – констатує аналітик. – Цей скандал роздмухують не порохоботи. На Банковій самі "пригріли" автора статті – Саймона Шустера. Він пише книгу про Офіс президента, тому що після повномасштабного нападу отримав безпрецедентний доступ до інформації. Достатньо того, що перші два тижні російського вторгнення Шустер взагалі жив в Офісі президента і мав доступ до Зеленського та Єрмака".

Читайте також на порталі "Коментарі" - які сигнали приховує стаття TIME про Зеленського та Україну: в чому головна загроза.