Верховна Рада своїм рішенням ліквідувала Окружний адміністративний суд Києва 310 голосів) та створила Київський міський окружний адміністративний суд (326 голосів). Як оцінюєте ці рішення? Що вони означають для України загалом і судової реформи – зокрема? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Верховна Рада ліквідувала Окружний адміністративний суд Києва. Фото: із відкритих джерел
Просто ліквідація ОАСК, створення КГОАС та набір нових суддів не вирішує спільних проблем нашої судової системи
Експерт із конституційного права, політичний експерт Богдан Бондаренко наголошує, питання ліквідації ОАСК обговорювалося давно. Як і те, чи потрібна в Україні окрема адміністративна юрисдикція, як бути із питанням адміністративного судочинства.
"Зрештою, це прийшло до питання одного конкретного суду та персоналій. Тобто хто проти, хто за голову ОАСК Павла Вовка. І сталося так, що сьогодні цей суд ліквідували. Як мені здається, багато в чому через персональні критерії та дії багатьох суддів ОАСК", – зазначає експерт.
Тепер, продовжує він, необхідно буде змінити персональний склад суду. Але проблеми, як вважає Богдан Бондаренко, так чи інакше залишаться – і виявлятимуться надалі.
"Справа в тому, що компетенція таких судів – розгляд адміністративних суперечок між державою та громадянами чи між різними держорганами. До компетенції ОАСК, а тепер Київського міського окружного адміністративного суду (КГОАС) належать ключові держоргани, які розташовані у столиці. А це завжди – гострі питання з політичного, фінансового погляду. І без вирішення спільних проблем, які існують в українській судовій системі (включаючи корупцію), є ризик, що новий суд через певний час може якщо не повністю, то частково повторити долю попередника, – попереджає експерт. – Відповідно, загальне посилання таке – просто ліквідація ОАСК, створення КГОАС та набір нових суддів не вирішує спільні проблеми нашої судової системи".
Сьогоднішні рішення парламенту – продовження політики нинішнього глави держави щодо реформування судової системи
Політолог, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Валентин Гладких нагадує, що до початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну президентом Зеленським та пропрезидентською монобільшістю в парламенті було реалізовано низку рішень, спрямованих на реформування судової гілки влади.
"Більше того саме реформування судової системи Зеленський назвав одним зі своїх пріоритетів на 2022 рік. Але війна внесла свої корективи, – зазначає експерт. – Словом, схильний розглядати сьогоднішні рішення парламенту саме у такому ключі – як продовження політики нинішнього глави держави щодо реформування судової системи".
Дуже показовим Валентин Гладких вважає те, що відповідні рішення схвалювалися конституційною більшістю за участю всіх політичних сил.
Читайте також на порталі "Коментарі" — виведення важкого озброєння із ЗАЕС: Макрон попередив – найближчі тижні будуть вирішальними.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.