Голова ОП Андрій Єрмак та голова МЗС України Дмитро Кулеба провели в Ужгороді переговори з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Кулеба запевняє, що розмова вийшла відвертою. Сторони, зокрема, обговорили майбутнє членство України в ЄС. І Угорщина нібито готова на поступки. При цьому Кулеба наголосив, що не всі політики хочуть, щоб між Україною та Угорщиною були добрі стосунки. Так він прокоментував резонансні заяви лідера ультраправої угорської партії Mi Hazank Ласло Тороцькаї із претензіями на Закарпатську область. Лідер ультраправої румунської партії AUR Клаудіу Тарзіу також висловлює територіальні претензії до України. Про що говорять такі заяви, а також реакція на них України? Про що говорять спроби нашої влади налагодити відносини зі Словаччиною та Угорщиною? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Зустріч Андрія Єрмака із Петером Сійярто. Фото: сайт Офісу президента
Україна не має ефективної інформаційної політики
Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги "Гібридна війна" Євген Магда закликає не переоцінювати результати українсько-угорської зустрічі в Ужгороді.
"Як на мене, кожна сторона прибула туди зі своїм баченням – і відбула з ним же. Чекати на швидкий прорив складно, бо Угорщині зараз це політично невигідно. Інакше вона втрачає важіль тиску і на Україну, і на ЄС – у боротьбі за додаткові кошти від нього. Саме цим зараз керується і угорський прем'єр Орбан, і словацький – Фіцо", – пояснює експерт.
Також він зазначає, що на сьогодні українське питання стоїть у глобальному порядку денному. І багато політиків, які раніше його не стосувалися, сьогодні використовують цю тему в особистих інтересах.
"Звідси й активне використання „українського питання” різного роду радикальними політиками у сусідніх із нами країнах. Вони або лякають війною або тим, що буде негативний розвиток події для цих держав, спекулюють на темі можливого розпаду України", – наголосив Євген Магда.
На жаль, констатує він, це свідчить про відсутність у України ефективної інформаційної політики. Тому що подібні радикальні заяви не повинні оцінюватись на рівні президента чи глави МЗС.
"Коментувати їх слід чиновникам низького рангу, але з максимальним розповсюдженням цієї інформації. Це була б адекватна відповідь. Чого не сталося. Зрештою, ми постійно маневруємо, шукаємо можливості доносити інформацію про те, що відбувається в Україні, до наших партнерів, – наголошує експерт. – Найкращим способом для цього є перетворення усередині нашої країни. Коли вони будуть ефективними, ми отримаємо чимало позитиву ззовні. У тому числі – додаткові імпульси для підтримки України навіть з боку країн, які сьогодні до нас ставляться досить скептично".
Бажаючи перезавантажити відносини з сусідом, Україні слід проявити гнучкість
Народний депутат України ІХ скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб розмірковує так:
"Україна та Угорщина – на шляху ревізії двосторонніх відносин. Причин тому кілька. Одна з них – це голосування на саміті ЄС за надання Україні 50 мільярдів євро на чотири роки. Голос Угорщини – вирішальний. За таких обставин логічні спроби Києва знайти порозуміння з Будапештом".
Щодо угорців, то, зазначає експерт, за версією Financial Times, ЄС готує удар по економіці цієї країни, якщо та знову заблокує допомогу для Києва.
"Зрештою, вчора Угорщина заявила про готовність до компромісу – вона не блокуватиме фінансову підтримку України. Більше того, вчора в Ужгороді відбулися переговори Андрія Єрмака та Дмитра Кулеби із міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Угорщина підтвердила підтримку територіальної цілісності України. Як я й казала — "божевільні" територіальні претензії до України окремих радикалів не поділяються чинним урядом Угорщини", – наголошує нардеп.
Україна та Угорщина, продовжує він, також готові до остаточного вирішення спору щодо прав нацменшин. Для цього буде створена спецкомісія.
"Уряд Орбана прагне повернення прав угорцям, які проживають на Закарпатті, які ті мали до 2015 року. Серед побажань Будапешта – поновлення роботи угорських шкіл, зняття обмежень на мову у вищій освіті, культурі та суспільному житті. Нагадаю, що у 2017 році Рада ухвалила освітній закон, який передбачав поступовий перехід на українську мову навчання для нацменшин, у тому числі угорської. Документ викликав масу обурення в Угорщині. Будапешт звинуватив Київ у спробі "розмити угорську ідентичність". Втім, проблема значно глибша. В окремих поселеннях Закарпатської області українська мова просто нікому не потрібна. Її не тільки не вчать, але навіть не намагаються зрозуміти, місцеві спілкуються виключно угорською. Нова "мовна" політика мала вирішувати цю проблему", – пояснює Вікторія Гриб.
Втім, зазначає вона, бажаючи перезавантажити відносини із сусідом, Україні слід проявити гнучкість. Отже – потрібно знайти формулу, яка б дозволила одночасно захистити права меншин і при цьому мотивувати їх вивчати українську.
"Упевнена, що це завдання нам вдасться вирішити. Думаю, на момент зустрічі Володимира Зеленського та Віктора Орбана потрібні механізми буде знайдено, – прогнозує нардеп. – Загалом нещодавня успішна зустріч прем'єра Шмигаля зі словацьким колегою Фіцо та вчорашні переговори української сторони з угорською засвідчили намір на перезавантаження відносин із сусідами. Що є абсолютно логічним та правильним кроком. І Словаччина, і Угорщина мають вагу при ухваленні важливих для України рішень. Зважаючи на це, важливо нарешті порозумітися з сусідами, а всі зусилля спрямувати на боротьбу з окупантами".
Залишили осад досить недружні заяви політиків Румунії, Угорщини, Словаччини
Політичний експерт Світлана Кушнір звертає увагу, що менш як за тиждень Україна провела зустрічі з прем'єр-міністром Словаччини – Фіцо та головою МЗС Угорщини – Сійярто. Це добре, вважає вона, бо ми зайшли до процесу підготовки двосторонніх договорів щодо приєднання до Євросоюзу. Та й так питань економічного характеру набралося.
"Але всі ці візити представників країн-членів НАТО та Євросоюзу проходили на тлі досить недружніх заяв політиків Румунії, Угорщини, Словаччини щодо територіальних претензій до України та ревізії історичних подій, – зазначає експерт. – Так, угорський політик Ласло Тороцкаї заявив про територіальні претензії на Закарпатті, якщо Україна зазнає краху, а представник румунської партії AUR Клаудіу Тірзіу заявив, що готовий пожертвувати (цікаво, на якій підставі – проведе референдум?) членством Румунії в НАТО заради анексії українських територій. Та й глава уряду Словаччини Фіцо теж робив гострі висловлювання на адресу України".
Водночас, продовжує Світлана Кушнір, заяви Троцькаї та Тірзіу не відображають офіційної позиції Угорщини та Румунії – і є лише радикальними популістськими заявами політиків, які таким чином привертають до себе увагу виборців у своїх країнах.
"Може, ці "гарячі голови" забули, так ми, Україна, їм повинні нагадати, що членство в НАТО передбачає безумовну відмову від територіальних претензій до інших країн, підтримання принципу міжнародно визнаних кордонів. І, до речі, бути під парасолькою НАТО – єдина дієва гарантія безпеки для тієї ж Румунії. Втім, як і для інших європейських країн за умов, коли Москва намагається зруйнувати заснований на повазі до права міжнародний порядок. Але за неодноразового відходу європейських країн (Угорщини, Словаччини) від принципу поваги до територіальної цілісності: це може призвести до хаосу на всьому континенті. Той же прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан є одним із відкритих проросійськи налаштованих політиків у ЄС і має славу "головного хулігана Європи". Хоча я б титрувала його як головного блокувальника, тому що саме правом вето він лякає Єврокомісію перед самітом із прийняття для України довгострокової допомоги в 50 млрд євро", – нагадує експерт.
Вона не виключає, що подібні дії та заяви можуть спровокувати приглушений саме законами ЄС конфліктний потенціал між Угорщиною та Румунією.
"Усі ці маргінальні політики на кшталт Тірзіу, Троцкаї даремно сподіваються на крах України і марно поглядають у бік Росії. Ставка на те, що після цієї війни їм вдасться відкусити у нас шматок території – це ставка на такий негативний сценарій, який принесе катастрофічні наслідки всій Європі. І розсудливі політики це чудово розуміють", – упевнена Світлана Кушнір.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи виправдаються наші очікування щодо підтримки ЄС: що стане ключовим.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.