Головна Новини Суспільство події Про що говорить скасування деяких «правок Лозового»: яка загроза нависла над Україною
commentss НОВИНИ Всі новини

Про що говорить скасування деяких «правок Лозового»: яка загроза нависла над Україною

Оскільки реформа САП стала одним із пріоритетів з погляду нашої євроінтеграції, законопроєкт ухвалили в якомусь сенсі задля ухвалення

10 січня 2024, 12:50
Поділіться публікацією:

З 1 січня 2024 року набрав законної сили закон про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (№ 3509-IX від 08.12.2023). Ним було скасовано деякі "правки Лозового" – будь-які терміни досудового розслідування для правоохоронців у "фактових" кримінальних справах. У період воєнного стану було встановлено термін 30 місяців для розслідування до вручення підозри, тепер ці обмеження скасовано – і розслідування може тривати безстроково. Що це означає? Чи не може виникнути ситуація, коли кримінальні провадження будуть розслідуватися по 10-20 років? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Про що говорить скасування деяких «правок Лозового»: яка загроза нависла над Україною

Закон про посилення самостійності САП. Фото: з відкритих джерел

Маса справ роками можуть перебувати у підвішеному стані

Керівник політико-правових програм в Українському центрі у суспільному розвиткові Ігор Рейтерович розмірковує так:

"З одного боку, закон про посилення самостійності САП – це позитивна річ. Наразі САП виходить зі структури Офісу генпрокурора, стаючи реально незалежним, окремим органом (з відповідним статусом) у загальній системі органів прокуратури. Змінюються процедури конкурсного добору посади керівника, його заступників, прокурорів САП. Збільшується самостійність, зменшується елемент політичного впливу, який був присутній у САП досить тривалий час".

Незважаючи на те, що глава САП є заступником генпрокурора і як би йому підкоряється, він тепер набуває набагато більше незалежності з точки зору проведення тих чи інших слідчих дій, пояснює експерт. Тобто політичний момент, пов'язаний з тим, що у нас президент є суб'єктом, який подає на розгляд парламенту кандидатуру генпрокурора, не так впливатиме, як раніше, вважає Ігор Рейтерович.

"З іншого боку, – продовжує він, – скасування обмежень щодо термінів досудового розслідування може призвести до того, що деякі справи в перспективі затягуватимуться на роки. Не знаю, як щодо десятиліть, але на роки – точно. Зрозуміло, що тут немає позитиву. Особливо, якщо ці справи стосуються якихось компаній, особистостей, які так чи інакше займаються політичною діяльністю. І це можна використати як елемент вічного тиску. Юрособи, фізособи можуть опинитися під постійним гнітом справ, що нависли над ними, не доведених до кінця. Відповідно, не буде можливості нормально працювати".

До того ж, зазначає експерт, є побоювання, що маса справ, зокрема дуже важливих з погляду боротьби з корупцією, теж роками може перебувати у підвішеному стані. Оскільки в адвокатів з'явиться можливість їх затягувати, не даючи доводити до логічного завершення, передавати до судів тощо...

"На це, до речі, вказували громадські активісти як на ймовірну проблему у майбутньому. Але оскільки реформа САП – один із пріоритетів з погляду нашої євроінтеграції, законопроєкт ухвалили в якомусь сенсі задля ухвалення, без урахування всіх запропонованих правок, – наголошує Ігор Рейтерович. — Як все буде насправді, побачимо на прикладі практичних кейсів від САП у новому статусі. Якщо стане помітним їхнє затягування, причому необ'єктивне, потурання цьому з боку влади, може виникнути необхідність внесення до закону певних змін. Не виключено, що із поверненням тимчасових рамок для розслідувань, як було раніше".

Наразі кожен громадянин України потенційно є злочинцем

На думку голови профспілки, Українська незалежна фундація юристів, голови АТ "Кравець і партнери", адвоката Ростислава Кравця, скасування частини поправок (на щастя, скасували не все, акцентує він) фактично призведе до величезних зловживань з боку органів досудового розслідування.

"Вони матимуть можливість без контролю суду нескінченно продовжувати різні справи. При цьому брати постійні дозволи на проведення негласних слідчих дій, стеження, прослуховування, обшуків тощо", – розповідає експерт.

Можна сказати, зазначає він, що наразі кожен громадянин України потенційно є злочинцем – і ціллю правоохоронних органів.

"Завдяки цим нововведенням у нас встановлюється, як на мене, тоталітарна держава з повним контролем за кожним українським громадянином. Причому цей контроль у часі абсолютно необмежений. І раніше слідчі судді майже завжди давали дозвіл на проведення досудових слідчих дій, тепер це стане загальноприйнятою практикою… Саме тому я вважаю, що така поведінка нардепів і всієї антикорупційної вертикалі веде до побудови в Україні тоталітарної держави", – констатує Ростислав Кравець.

Читайте також на порталі "Коментарі" — що на нас чекає із законопроєктом про мобілізацію: які дві проблеми потрібно виправити.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини