Пасивність столиці на тлі регіонів: як Київ, Львів, Одеса та Харків будують укриття під час війни

Питання захисту цивільного населення від регулярних повітряних ударів РФ залишається головним викликом для українських мегаполісів. Проте аналіз офіційних відповідей місцевої влади на журналістські запити свідчить про разючий контраст між діями регіонів та столиці. У той час як прифронтові Харків та Одеса, а також тиловий Львів звітують про масштабне будівництво нових підземних та наземних захисних споруд, у Києві за майже п'ять років повномасштабного вторгнення фактично не було створено нової масштабної інфраструктури для безпеки громадян.

Фото: колаж порталу "Коментарі"

За інформацією Департаменту муніципальної безпеки КМДА, з 2022 року до фонду захисних споруд столиці було включено лише чотири новобудови: дві з них є протирадіаційними укриттями (ПРУ) у закладах освіти Дарницького району, а ще дві — спорудами подвійного призначення в Оболонському районі. Жодних масштабних міських проектів підземного захисту реалізовано не було.

Що стосується первинних (мобільних) укриттів, то станом на вересень 2026 року в усьому місті встановлено лише дві такі споруди — одна в Деснянському районі комунальної форми власності та одна приватна в Оболонському районі. На папері фінансування галузі виглядає солідно (понад 6,4 млрд грн за 2022–2025 роки), проте більшість коштів пройшли повз капітальне будівництво, адже, за словами Ткачука, його відомство "протягом 2022–2025 років не був головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на проведення капітальних і поточних ремонтів та будівництво об’єктів фонду ЗСЦЗ".

Абсолютно інший підхід демонструє Харків, який щодня перебуває під ударами балістики та КАБів. Департамент освіти Харківської міської ради повідомив, що місто ще у 2023 році запустило всесвітньо відомий бренд "метрошколи", а логічним продовженням стало зведення першої у світі повноцінної підземної школи (протирадіаційного укриття) у 2024 році. Завдяки цьому у 2025 та 2026 роках у безпечних підземних просторах Харкова змогли здобувати освіту вже понад 28 тисяч учнів. На ці цілі з 2022 року місто виділило понад 1,129 млрд гривень, з яких понад мільярд уже успішно освоєно.

Схожа активність фіксується і на півдні України. В Одесі станом на осінь 2026 року на обліку перебуває 353 захисні споруди цивільного захисту, а також додатково облаштовано 943 об'єкти як найпростіші укриття. Загалом у місті діє понад 5000 найпростіших точок прихистку.

Він наголосив, що для оперативного захисту на вулицях місто вже змонтувало 11 первинних (мобільних) бетонних укриттів, зокрема у прибережній зоні (на пляжах "Ланжерон", "Аркадія", станціях Великого Фонтану), біля зоопарку та на зупинках транспорту. Крім того, до кінця 2026 року заплановано встановити ще 18 таких мобільних блоків. На фінансування цих заходів Одеса виділила 1,82 млрд грн, з яких уже профінансовано понад 1,3 млрд грн.

Львів також не відстає і активно впроваджує європейські архітектурні практики для безпеки. За інформацією Львівської міської ради, у місті діє понад 5100 найпростіших укриттів, з яких 252 було капітально відремонтовано суто в закладах освіти за кошти міського бюджету. Починаючи з 2022 року, структурні підрозділи та комунальні підприємства Львова спрямували на ремонт та облаштування сховищ понад 350,5 млн гривень.

Особливою гордістю міста є інноваційні рішення у середмісті. Неподалік центру Львова за кошти міського бюджету та міжнародного гранту збудували унікальне наземне модульне бетонне укриття "Незламні матусі", розраховане на безпечне перебування вагітних жінок та матерів з дітьми. Крім того, у місті запущено масштабну Програму співфінансування ремонту підвалів у житлових багатоповерхівках, де місто покриває від 70% до 80% усіх витрат, стимулюючи містян створювати безпечні простори у власних будинках.

Порівняльний аналіз виконання робіт з убезпечення населення

Варто зазначити, що лідером по мобільним бетонним укриттям є місто Дніпро, де одними з перших запровадили такий тип сховища. Згідно відкритих даних у місті змонтовано 89 таких укриттів на зупинках та на вулицях міста. Портал "Коментарі" відправив відповідний запит і до Дніпровської міської ради, проте отримав відповідь щодо відтермінування надання інформації у зв’язку із необхідністю більшого часу на підготовку повного аналізу.

Нагадаємо, портал "Коментарі" писав, що мерію Києва звинуватили в ігноруванні балістичних загроз через закупівлю скляних зупинок.