Прес-служба спікера палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі опублікувала програму її азіатського турне. Про візит на Тайвань, навколо чого було багато нагнітання останнім часом, не йдеться. Тим часом, у суботу, 30 липня, китайські військові провели навчання з бойовими стрільбами біля свого узбережжя навпроти Тайваню на тлі повідомлень про те, що Пелосі перебуває в небі дорогою до Азіатського регіону. Хто і навіщо загострює ситуацію із Тайванем? До чого це може призвести? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Прапори США та Китаю. Фото: із відкритих джерел
США та Китай не зацікавлені в гострому протистоянні
Виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, аналітик Петро Бурковський пояснює:
"Вірогідний візит Ненсі Пелосі до Тайваню і ситуація навколо нього обумовлена кількома важливими обставинами. По-перше, питання стримування авторитарного Китаю є особистим для голови більшості Демпартії у Палаті представників. Це її внутрішні переконання ще з 1990-х. По-друге, Вашингтон показує Бейцзіну (Пекіну), особисто товаришу Сі (Сі Цзіньпін, голова Китайської Народної Республіки – прим. ред.), що наслідування путінської політики та допомога Росії у війні з Україною дорого обійдеться Китаю. Якщо Бейзцін перетне ці "червоні лінії", те саме зробить Вашингтон. І США все ще здатні не тільки завдати КНР економічних збитків, а й військової поразки. По-третє, у США йде виборча кампанія (мова про проміжні вибори, які проводяться в середині чотирирічного терміну повноважень президента – у даному випадку 8 листопада; заповнюються всі 435 місць у Палаті представників США та 33 або 34 зі 100 місць у Сенаті США – прим. ред.). Демпартію критикують за слабку підтримку України. Протистояння з КНР традиційно було більше темою республіканців, тому демократам потрібно показати твердість, щоб позмагатися за голоси частини виборців, що вагаються і голосують, то за одну, то за іншу партію. Протистояння Китаю має і важливий економічний вимір: демократи хочуть показати, що вони займають жорстку позицію, незважаючи на те, що скасували низку антикитайських мит, запроваджених адміністрацією Трампа".
За словами експерта, Китай все це чудово розуміє, але там також є своя внутрішня політика, і там теж влада грає на націоналістичних почуттях.
"Зрозуміло одне: обидві сторони не зацікавлені у гострому протистоянні, – зазначає Петро Бурковський. – Але після 20 років невдач зі спробами "зрозуміти путіна", у США не гратимуть у "спроби зрозуміти китайських комуністів". Отже, КНР вичікуватиме завершення війни в Україні, щоб визначитися з подальшими діями щодо Тайваню та США".
Керівництву КНР та США потрібні політичні дивіденди, які вони і заробляють у зв'язку з пікіровкою навколо Тайваню
Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі зазначає, що ще вчора прогнозував, що візиту Пелосі до Тайваню не буде.
"Думаю, під час нещодавньої телефонної розмови американський та китайський лідери зняли всі протиріччя навколо цієї теми. І ось сьогодні прес-служба Ненсі Пелосі вже заявила, що візиту до Тайваню не буде. Тож розрядка ситуації відбулася. У результаті у виграші залишилися обидві сторони", – вважає експерт.
За його словами, і у Сі Ціньпіня, і у Джо Байдена зараз вкрай складна ситуація. Адже в обох країнах восени – вибори.
"У КНР через економічні проблеми, заморожування банківських рахунків уже виникають масові протести. У Байдена рейтинги досягли історичного для США президентського мінімуму. А демократам дуже важливо зберегти контроль над обома палатами Конгресу. Виходить, що керівництву КНР та США потрібні політичні дивіденди, які вони й заробляють через пікірування навколо Тайваню, – пояснює Максим Ялі. – У результаті у Байдена демонструють, що мало не запобігли Третьій світовій війні. А Китай, у свою чергу, стрілянинами, навчаннями та грізними заявами показав жорстку реакцію, яка нібито і вплинула на рішення Ненсі Пелосі скасувати візит на Тайвань, який раніше анонсувався. Враховуючи, що навіть у середовищі демократів багато хто вже не хоче висування Байдена на другий термін, Пелосі також зараз заробляє політичні дивіденди".
По суті, демократи у цій ситуації створили проблему, а потім "героїчно" її "вирішили", вважає політолог.
"Щось подібне робив президент-республіканець Дональд Трамп, спрямовуючи атомний підводний флот, коли північнокорейський диктатор Кім Чен Ин збирався проводити навчання. Ситуація загострилася, але все завершилося переговорами", – нагадує Максим Ялі.
Читайте також на порталі "Коментарі" — з'явилися подробиці масованого обстрілу Миколаєва (ФОТО).
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.