Головна Новини Суспільство події Нові жорсткі заяви та наміри ЄС щодо росії: про що вони говорять – до чого можуть призвести
commentss НОВИНИ Всі новини

Нові жорсткі заяви та наміри ЄС щодо росії: про що вони говорять – до чого можуть призвести

Стає все більше зрозумілим, що країни Європи та США не підіграватимуть росії, підштовхуючи Київ до переговорів з агресором без звільнення територій України

18 листопада 2022, 12:40 comments2405
Поділіться публікацією:

Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель упевнений – щоб говорити про повноцінне закінчення війни та укладання миру (про що періодично робить "закидання" Москва), керівництву рф слід віддати наказ про виведення своїх військ з території України. Також стало відомо, що цими днями Європарламент планує офіційно оголосити росію терористичною державою. Про що говорять такі заяви та наміри ЄС? До чого вони можуть призвести? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Нові жорсткі заяви та наміри ЄС щодо росії: про що вони говорять – до чого можуть призвести

Прапори Росії та ЄС. Фото: з відкритих джерел

Зусилля рф спрямовані на те, аби схилити до перемовин країни Європи та США, а через них – і Україну

Сергій Шаповалов, політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, розміровує наступним чином:

"На саміті G20 президент Зеленський озвучив 10 пропозицій, які мають справдитися, аби російська війна проти України завершилася справедливо та на основі міжнародного права. Слова Жозепа Борреля про виведення російських військ з території України як необхідної передумови для завершення війни – цілком співпадають із однією з умов, озвучених Зеленським на саміті G20". 

Ця умова, продовдує аналітик, вочевидь, є однією з найважливіших. Адже український народ не припинить боротьбу, допоки хоч якась частина території держави знаходиться під окупацією.

Росія ж, навпаки, намагається нав'язати Україні переговори "з урахуванням нових територіальних реалій", тобто визнати формальну анексію кількох областей України, зазначає Сергій Шаповалов.

Однак, продовжує він, ситуація на полі бою не дозволяє росії схилити Україну до поступок у такому принциповому питанні. Тому зусилля рф спрямовані на те, аби схилити до перемовин країни Європи та США, а через них – і Україну.

"У цьому сенсі заява американського генерала Марка Міллі про складність військового вигнання росіян з України та потребу в переговорах була для країни-агресора дуже обнадійливою. Але слова Борреля є важливою політичною ознакою, що така позиція не є консенсунсною, і що країни Європи та США не підіграватимуть росії, підштовхуючи Київ до переговорів з агресором без звільнення територій України. І хоча у заяві не вказується, чи мається на увазі відновлення кордонів України станом на 1991 рік включно з Кримом, все одно це чіткий сигнал, що насне підштовхуватимуть до заморозки статусу-кво з окупацією близько 18% території держави", – ввважає експерт.

А отже, констатує він, продовжуватиметься всебічна підтримка України для звільнення якомога більшої частини наших територій. Тому перспектива врегулювання й надалі вирішуватиметься на полі бою.

"Інше питання, чи матимуть відчутні практичні наслідки такі заяви представників Євросоюзу чи рішення Європарламенту про визнання росії терористичною державою, – зазначає Сергій Шаповалов. – Євросоюз є наднаціональним утворенням, а рішення про передачу Україні зброї чи накладення санкцій на росію приймаються на рівні урядів країн (і у випадку санкцій ми вже неодноразово бачили, як Угорщина виступає союзником путіна та блокує ті чи інші санкційні ініціативи). Тим не менш, Євросоюз як інституція здійснює багато грантових програм для допомоги українському уряду та громадянському суспільству у відбудові країни. Тому збільшення такої економічної, гуманітарної, технічної допомоги цілком у повноваженнях інституцій ЄС. А публічні заяви представників ЄС є важливою політичною підтримкою для України, і важливими для формування суспільного дискурсу щодо підтримки нашої країни в європейських суспільствах".

Ініціатива про визнання рф — країною спонсором тероризму стане випробуванням для українських партнерів з ЄС

Кандидат політичних наук, політексперт Дмитро Гаврилюк зазначає, що в європейському політикуму – не як у Ремарка в творі "На західному фронті без змін", нова екранізація якого зараз прийшлась дуже на часі.

"Ініціатива про визнання рф — країною спонсором тероризму та не прийнятність російського наративу про формат закінчення війни – безперечно, стане випробуванням для українських партнерів з ЄС. Відразу варто зауважити, що Угорщина, Сербія точно не визнають рф (як одного з своїх політичних та фінансових спонсорів) країною спонсором тероризму. З іншого боку, Польша, країни Прибалтики, Чехія, Словаччина будуть, навпаки, в авангарді такого визнання", — прогнозує експерт.

На його думку, у світлі вкрай болісного для країні-агресора рішення міжнародного суду в Гаазі по збиттю "Боїнгу" МН17 - визнають росію державу терористом і Нідерланди.

"Стосовно Франції, Німеччини, Італії, Іспанії маю менш оптимістичні очікування, – говорить Дмитро Гаврилюк. – Я думаю, їх лідери та політикум включать політичну недалекоглядність із класичним для них фантазуванням на базі "теорії змов" про те, що росію не можна ображати. Звичайно, це не прийнятна політична поведінка з точки зору українського погляду на війну рф проти нашої країни. Але це – реалії міжнародної політики, які Україні потрібно враховувати та не ображатись на весь світ, якщо "політчині вітри" в країнах ЄС зміняться після оновлення політичних еліт. Нам слід, не зважаючи ні на що, продовжувати боротись з рф разом з найближчими партнерами України. Звичайно, враховуючи, що їх допомога не буде вічною. Але бути вдячним за те, що є. І поки що українська влада це частково враховує".

Експерт вважає, що дискусія європолітикуму щодо визначення рф країною-спонсором тероризму викличе суперечки. Він такоже припускає, що це стане джерелом нової порції маніпуляцій з боку російської пропаганди для підтримки наративу про "ворожий Захід, який хоче зробити зле найцивілізованіішінй країні на світі — росії".

Результат таких дискусій спрогнозувати важко, зізнався Дмитро Гаврилюк.

"Як громадянину України, мені принциповим виявляється, якщо ЄС продемонструє свою реальну, а не фіктивну прихильність демократичним ідеалам. І, як було в 20 столітті, черговій тоталітарній державі покаже, що "демократію потрібно поважати". Щодо заяви Борреля, тут варто відмітити, що це позитивний політичний результат для України. Адже на політичному рівні ЄС знаходиться з Україною в одній площині, визнаючи, що лише вихід російської армії зі всієї території нашої держави в межах 1991 року може бути прийнятною умовою для переходу до мирних переговорів. Але варто додати, що пришвидшити цю реальність може системна військова, політична та економічна допопомога Україні з боку того же ЄС, не зважаючи на ймовірність зміни політичних обличь в європолітикумі", – констатує експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — у США розповіли, чи зможуть росіяни утримати шляхи постачання на лівому березі Дніпра.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини