Напади на журналістів - місце України у рейтингу CPJ

Протягом 10 років напади на журналістів у різних країнах світу реєструються у спеціальному списку. Про тенденції, які цей список демонструє, ідеться у статті агентства "УкрInform".

Комітет захисту журналістів (Committee to Protect Journalists - CPJ) - фото Facebook

Комітет захисту журналістів (КЗЖ або Committee to Protect Journalists — CPJ) стверджує, що за 81% вбивств журналістів нікого не покарано. Це демонструють дані "Глобального індексу безкарності", опублікованому на сайті комітету CPJ. Загальний список КЗЖ містить усі можливі випадки смертей працівників преси: і навмисні вбивства злочинцями, і випадкова загибель на полі бою, і взяття у полон тощо. Україна у цьому списку знаходиться на 23 місці, Росія – на восьмому, Білорусь – на 57. Всього у списку 140 країн, найбільше жертв – в Іраку (190).

Індекс безкарності обчислюється за певною методологією. Для цього визначається, яка кількість нерозкритих навмисних вбивств у відсотках до загальної кількості населення країни. Інформація збиралась протягом 10 років – з 1992 до 2021 р. У цей час відбувалась війна у Сирії, виступи проти уряду у арабських країнах, напади екстремістів та злочинних синдикатів. Загинуло 278 журналістів. 226 осіб (81%) – жертви, у справах яких не було покарано жодної людини. Коли КЗЖ виділив десятиріччя з 1 вересня 2010 р. до 31 серпня 2020 р, воно показало ще більший відсоток безкарності – 83%.

Найбільше вбивств було здійснено у країнах Африки (Сомалі, Південний Судан), Азії (Сирія, Ірак, Афганістан, Філіппіни, Пакистан), а також Росії та Бразилії. 

Рік, коли у світі загинуло найбільше журналістів (76 осіб) – 2009 р. Тоді на Філіппінах було вбито 33 особи, у Росії – троє (Наталя Естемірова та Анастасія Бабурова, журналісти "Нової газети", Малік Ахмеділов – дагестанський журналіст), в Україні того року не загинув ніхто.

Список України за десятиріччя моніторингу КЗЖ (з урахуванням російських журналістів, які висвітлювали війну на сході України):

1) Володимир Іванов (1995);

2) Ігор Грушецький (1996);

3) Борис Дерев'янко (1997);

4) Георгій Гонгадзе (2000);

5) Ігор Александров (2001);

6) Анатолій Клян (2014);

7) Андреа Рокеллі (2014);

8) Андрій Стенін (2014);

9) Ігор Корнелюк (2014);

10) Вячеслав Веремій (2014);

11) Сергій Ніколаєв (2015);

12) Павло Шеремета (2016);

13) Вадим Комаров (2019).

Всього протягом 10 років моніторингу від різних причин загинуло 1418 журналістів.

Протягом 2020 р. в усьому світі було навмисно і безкарно убито 22 працівника преси, що удвічі менше, ніж у 2019 р. У 2021 р., стверджує КХЖ, кількість жертв дорівнює попередньому. Але 2021 рік ще не закінчився: все може змінити війна в Афганістані та інших країнах.

Думку експерта щодо тиску Офісу Президента Зеленського на українських журналістів видання "Коментарі" публікувало відповідний матеріал раніше.