Головна Новини Суспільство події НАБУ шукає Шевченка, який втік: як на чолі НБУ опинився учасник схем на мільйони гривень
commentss НОВИНИ Всі новини

НАБУ шукає Шевченка, який втік: як на чолі НБУ опинився учасник схем на мільйони гривень

За справою Шевченка можуть незабаром наслідувати нові не менш резонансні справи

24 жовтня 2022, 17:25 comments1587
Поділіться публікацією:

Національне антикорупційне бюро оголосило у розшук трьох посадових осіб "Укргазбанку", причетних до розкрадання понад 200 млн грн, серед яких екс-глава Нацбанку Кирило Шевченко. Про що свідчить таке рішення НАБУ? Як вийшло, що НБУ керувала людина, яка протягом 2014-2019 років посхематозила із сотнями мільйонів? Чому Шевченку дали покинути межі України? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

НАБУ шукає Шевченка, який втік: як на чолі НБУ опинився учасник схем на мільйони гривень

Кирило Шевченко. Фото: з відкритих джерел

Комерційний банкір не може керувати державним банком

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ головним висновком із цієї ситуації називає наступне – призначення на посаду голови НБУ так званих комерційних (інвестиційних) банкірів є докорінно невірним.

"Комерційний банкір і той, хто займається монетарною політикою, це люди, які мають різний набір професійних навичок. Є певна профдеформація. Всі комерційні банкіри тісно пов'язані між собою – через систему різних зв'язків, у тому числі споріднених, кумівства, гри в теніс, гольф, преферанс і т.д. І це неможливо одразу заблокувати під час переходу на нову посаду. Горезвісні перегородки, які мають виникати між приватним інтересом та державним – не працюють у наших реаліях. Для цього потрібні потужні інституції як та сама Комісія з цінних паперів у США. Тому відбуваються колосальні перетікання інсайдерської інформації, використання афілійованих зв'язків. Така погана українська традиція", – пояснює Олексій Кущ.

Саме тому, впевнений він, слід виходити із принципу, що комерційний банкір не може керувати державним банком. Тому що в результаті, наголошує експерт, ми отримуємо величезну кількість зловживань, що виливається у величезні збитки та необхідність докапіталізувати держбанки.

"Простий приклад – від приватизації Україна отримала еквівалент 11 млрд. доларів, а на капіталізацію держбанків витратила майже 14 млрд. доларів. Система збоїла давно. Але нинішня ситуація почала давати збій із призначення інвестбанкіра Гонтарєвої головою НБУ. І потім пішло-поїхало. Було лише питання часу, коли стосовно когось із комерційних банкірів, які потрапили до Нацбанку, знайдуть якийсь компромат. А компромату там – вище за дах", – вважає Олексій Кущ.

Щодо ситуації з "Укргазбанком", там, за словами експерта, була низка неприємних кейсів. У матеріалах НАБУ випливла історія виплати нечуваних комісійних за нібито залучення ресурсів державних компаній. А був ще більш ніж підозрілий продаж "Укргазбанку" інкасаторського бізнесу "Акордбанку".

"Тоді ця непрозора, без відкритого аукціону операція викликала багато пересудів на ринку. І взагалі – чому держбанк продав інкасаторський бізнес щодо невеликого приватного банку? І хоч Шевченко на той момент уже керував НБУ, ми розуміємо, що він зберігав значний вплив на Укргазбанк, яким кермував раніше", – зазначає Олексій Кущ.

На його думку, було лише питання часу, за яким із кейсів відпрацюють відповідні органи. Відпрацювали, як бачимо, за так званими комісійними.

"Все відбувається саме зараз, бо ми спостерігаємо певну еволюцію глибинного, прихованого від спільних очей, компромісу між нашими західними партнерами та українськими політичними елітами. Раніше нам давали гроші у вигляді кредитів і часто не ставили зайвих питань, сподіваючись приручити політеліти. Потім почали ставити питання та висувати конкретні вимоги щодо інституційних реформ (особливо це розвинулося у процесі відносин України з МВФ). А зараз, коли нам дають по 4-5 млрд доларів на місяць, вимоги стали набагато жорсткішими, – наголошує експерт. – Вже ніхто із західних партнерів не миритиметься з масштабами системної корупції серед наших політеліт. Тож зараз, схоже, настала година "Х", коли такі справи будуть різко активізовані. І ми це бачимо не лише на прикладі Шевченка, а й на прикладах справ проти тих самих Насірова, Микитася, Богуслаєва. Цей ряд, гадаю, буде продовжено".

Потрібно обов'язково провести експертизу дій НБУ та Мінфіну щодо операцій з державними цінними паперами за останні 8 років

Засновник "Студії Здорового Сенсу", підприємець, громадський діяч Павло Себастьянович впевнений, що така сама ситуація, такі самі схеми, про які розповіло НАБУ щодо справи Шевченка, працюють і в інших державних банках.

"Проте не чув, щоб НАБУ почало їх перевіряти, – зазначає експерт. – Окрім цього, необхідно перевірити і сам Нацбанк. Мабуть, Шевченко і там успадкував. Як і всі його попередники. Потрібно обов'язково провести експертизу дій НБУ та Мінфіну щодо операцій з державними цінними паперами за останні 8 років. Залучити міжнародних експертів, прокурорів Америки та Великобританії – нехай поставлять діагноз нашим фінансистам".

Крім того, продовжує Павло Себастьянович, слід поставити запитання – чому Шевченко та його спільники змогли втекти?

"Отже, їх хтось попередив. Отже, НАБУ працює так само, як і інші правоохоронні органи – у круговій поруці з владою. Сумно все це", – констатує експерт.

Поява керівника САП дозволяє детективам НАБУ робити значно більше, ніж раніше

Економічний та політичний експерт Борис Кушнірук вважає, що рішення НАБУ щодо екс-голови НБУ говорить про те, що антикорупційна інституція нарешті починає працювати, незважаючи на особистості. Він нагадує, що нещодавно були обшуки у Кабміні та Офісі президента у справі про розкрадання гуманітарки. Тепер маємо відповідні рішення щодо банкірів.

"Схоже, поява керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) дозволяє детективам НАБУ робити значно більше, ніж раніше. Раніше вони залежали від Генпрокуратури, де могли щось блокувати. Нині це робити складніше", – пояснює Борис Кушнірук.

Він упевнений, що сам собою факт оголошення Шевченка та його посібниць у розшук – безумовно, позитив. Але слід розуміти, зазначає експерт, що між порушенням кримінальної справи (навіть затриманням) та власне вироком – величезна прірва. Лише реальні вироки стануть показником роботи антикорупціонерів. Інакше вся ця активність мало чого варта, упевнений Борис Кушнірук.

"Що стосується ситуації безпосередньо з Шевченком – рішення про його призначення головою НБУ приймав особисто президент. Хто лобіював – вже інше питання. Чи мав Зеленський на той момент інформацію, що Шевченка можуть підозрювати у зловживаннях в "Укргазбанку"? Сумніваюсь. Тоді розслідувань, зокрема, журналістських щодо схем, до яких міг бути причетний Шевченко, не було. Відповідна інформація у дозованому вигляді почала з'являтися через якийсь час після цього призначення, – розповідає експерт. – Інша річ, що після цього його мали ввічливо попросити піти у відставку… Але чомусь не попросили".

Борис Кушнірук також ставить питання – хто і чому дозволив Шевченку залишити Україну (формально через нібито проблеми зі здоров'ям).

"Схоже, був витік із САП чи НАБУ. І це вже погана історія, – вважає експерт. – Сам факт виїзду за межі країни на той момент чинного керівника Нацбанку, його перебування за кордоном протягом кількох тижнів до відставки та оголошення підозри показує, що не все у нас добре в керівництві країни загалом та антикорупційних органах зокрема. Схоже, деякі люди були не зацікавлені у затриманні Шевченка. Не виключено тому, що це може створити проблеми для нинішніх можновладців. Посада керівника НБУ дозволяє відстежувати багато інформації щодо фінансів та різноманітних схем. І ця інформація могла дати привід кинути тінь на керівництво України. Мабуть, саме тому Шевченка і прибрали кудись подалі".

Читайте також на порталі "Коментарі" — що робити бізнесу із відшкодуванням втрачених активів під час війни – як і коли питання буде вирішено.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини